Мій син справжній маленький герой! Повертаючись зі школи, Роман врятував маленьке кошеня від злих собак. Я ним дуже пишаюся, адже завжди виховувала у ньому любов до тварин, хоч і довелося провести з сином бесіду щодо дотримання безпеки. Розкажу вам про все детальніше.
Син розказав, як пройшло йшов дорогою додому і раптом почув гавкіт собак, а між тим жалібний писк. Прислухавшись та знайшовши джерело звуку, побачив, як зграя дворняжок відчайдушно гавкала на щось попереду себе. Там тремтіло маленьке пухнасте кошеня. Собаки були настільки розлючені, що ось-ось хотіли його розірвати. Найгірше, що все відбувалося посеред вулиці, де проходило багато дорослий, однак ніхто не втручався у ситуацію, байдуже йшли мимо.
Роману стало жаль маленького і він вирішив понад усе його врятувати. Звичайно, що просто підійти та забрати не вийшло б. Озвірілі пси не лише не підпускали близько, але й могли накинутися й на дитину також. Маленький риженький комочок жалібно мяукав і вже тремтів від страху, втікати було нікуди.
Син розказав, що побачив неподалік велику палицю від дерева. Добре розмахнувшись, він вдарив ним по землі поряд із собаками. Боязкі пси одразу розбіглися хто куди. Хоч я й пишалася вчинок сина, та все ж довелося розказати йому, що б трапилося, якби собаки кинулися й на нього. Можливо, краще б він покликав ще когось із дорослих.
Вдома тепер живе маленька знахідка. Ми назвали його Рижиком. Згадуючи той день, я все більше переконуюся, з яким добрим серцем виріс мій син. У той момент, життя кошеня було важливіше, ніж його власне. Я рада, що виховала справжнього героя.
