Не знаю як правильно мені вчинити в даній ситуації. А от і зараз вам розповім. Я одружився вже п’ять років тому. Кохана моя красива, доглянута, працьовита, добра господиня і ставиться до мене прекрасно. Ми жили спочатку у її батьків вдома одразу після одруження, а потім вони вирішили купити своїй донечці квартиру хоч і невелику, зате нарешті будемо жити окремо, думав я. Адже життя з її батьками було для мене справжнім випробуванням. Поселилися у новесеньке житло, частково з покупкою меблів нам допомогли батьки Ірини, так звали мою дружину, батьки, а дещо я купив зі своєї зарплати.
Хоч і багато не заробляв, проте відкладати вдавалося. І моя Іринка теж працювала, але всю свою заробітну плату витрачала суто на себе. На красиве вбрання, на походи в салон і на ресторани, ми з нею інколи любили піти повечеряти в такій обстановці, а не вдома. Я сильно нічого не говорив своїй коханій, розумів, що чоловік і повинен сам забезпечувати сім’ю. Єдине чого боявся, так це коли в нас появляться діти чи я сам впораюся, адже почнуться більші витрати й потреби. Ми жили ще так якийсь час безтурботно, кожен мав свою зайнятість. Про діток думали, але казала Іра, що ще не хоче.
Якось я навідався в гості до своєї матері, вона в мене жила одна, батько помер ще коли був маленьким. Прийшов, бачу матір сидить і плаче. Я спитав, що трапилося. Почала розповідати, а мовляв сьогодні бачила як син допомагав сусідці заносити важкі пакети у квартиру, а донька Лізки з третього поверху вимила всю квартиру своїй мамі. І таким чином жалілася, що вона сама, їй ніхто не допомагає. І тут у процесі нашої розмови матуся проситься переїхати жити до мене. Я, звичайно, не знав, що сказати й мамі не хотів відмовляти, адже вона дала мені життя й освіту. Та й квартира ця, що вона зараз живе рано чи пізно залишиться мені. Єдине, що турбувало так це те, що як повідомлю таку новину своїй дружині вона, напевне, не згодиться. Так і сталося, я сказав про цю ідею. Але Іринка відповіла категорично:- Ні. І тепер стою між двома вогнями. Не знаю, як вчинити в цій ситуації. Але думаю, що батьків треба поважати, мені шкода мамусю, а якщо вона захворіє, та й взагалі я відчував як вона тягнеться до мене. А кохана цього не розуміє, хоча я впевнений, якщо б її матір таке попросила, то я б не відмовився. Це ж мама, що може бути прекрасніше.
