Нещодавно зі мною трапилась не дуже приємна подія…В моєї похресниці було день народження — перший серйозний ювілей — цілих п’ять рочків! Чому ж подія не приємна? Та все через мою куму…Я ніколи й подумати не могла б, що вона може виявитись такою меркантильною.
З Марією ми знайомі майже все життя, як мені здавалося…Вона старша за мене на шість років. З дитинства ми дружили, оскільки наші батьки також були друзями. Марія знала мене з пелюшок, вона часто доглядала за мною, коли наші матері відпочивали. В школу мене також водила Маша, я дуже пишалась, що маю таку дорослу подругу. Згодом Марія вийшла заміж, а я тоді перейшла в десятий клас. Через деякий час подруга утішила мене гарною звісткою — вона стане мамою. За куму взяти хотіла саме мене!
Яка ж я тоді була щаслива, що матиму так рано похресницю. Всі мої однокласниці заздрили, в них такої можливості не було. Тоді я відчувала себе дорослою, якби ж знала, які проблеми чекатимуть згодом…
Так склалося, що з Марією бачились не часто — я вступила в університет до іншого міста, до дому приїздила раз у пів року. Але як тільки випадала можливість я навідувалась до похресниці та дарувала їй подарунки.
До дня народження кума готувалась заздалегідь — вона хотіла, щоб таке день народження запам’яталося її донечці. Було запрошено багато гостей, все наче було нормально, але трохи згодом я помітила, що в подруги зник настрій.
Коли запиталась, що сталося, то ледь дар мовлення не втратила. Марія образилась на мене, що я принесла на день народження її доньки подарунок, а не гроші. Мені, звісно ж, для похресниці нічого не шкода! Але я безробітна, бо поки студентка. В матеріальному плані батьки допомагають. Та це ще не все, із нашої розмови я зрозуміла, що гостей кума кликала лише по єдиній мірці — хто більше принесе коштів.
Гості прийшли не всі, на це Маша ніяк не сподівалась. Вона чітко вирахувала, скільки хто принесе грошей, щоб покрити всі витрати…Марія навіть за ресторан заздалегідь не заплатила. Ну як так можна було?! Не розумію такого…Проте я здогадуюсь, чому запрошення на день народження багато хто проігнорував — її мати розпатякала всім, що Маші головне не подарунки, а гроші…
Атмосфера в ресторані була нікудишня…Кума з опалу наговорила мені ще багато чого неприємного. Може то алкоголь так подіяв на неї? Вона сказала, що обираючи мене за хресну для її доньки сподівалась, що я постійно буду дарувати гроші та дорогі подарунки…Але цього не сталося, і тепер Маша шкодує, що в неї така кума. Я ж не очікувала таких слів від неї, тепер не хочу спілкуватись з Марією зовсім…Але ж похресниця тут до чого?
