Моя мама нена8идить тварин.

Одного разу зі мною трапилася історія, після якої я вирішив з’їхати із квартири своєї мами назавжди. Я закінчив школу, пішов вчитися в університет. Вступив на ветеринарний факультет. Мені дуже подобалися тварини ще змалечку, завжди приїжджав до бабусі в село, то просиві її дозволити погодувати курочок, випасти корову, доглянути за кроликами. Бабця моя тримала велике господарство. Одного разу трапився такий випадок, коли я приїхав в черговий раз до неї і саме корова Лізка, так її звали, народжувала. Я не міг стримати себе і хотів бути присутнім на родах. Бачив як весь процес виконує дядько Іван, місцевий ветеринар у селі. Хоч і бабуся мене 8иганяла, казала, щоб я на таке не дивився, але я не хотів її слухати і робив своє. Після того я остаточно вирішив стати ветеринаром, тварини для мене все.

Ну й от я закінчив університет, знайшов собі одразу роботу, мені дуже пощастило в цьому плані. Жив зі своєю мамою. Ми мешкали вдвох, батько давно помер, а я був єдиним сином. Коханої дівчини собі поки не знайшов, тому і жив біля матері. Їй було не скучно і мені добре. У квартирі завжди прибрано, їсти наготовлено, прийшов з роботи тільки й відпочивай, що ще треба для повного щастя. Але одного разу мій добрий знайомий, Олег так його звали, мав термінове відрядження, тому попросив мене наглянути за своїм котом, поки його не буде вдома. Я з радістю погодився, ви ж знаєте вже, як я люблю тварин. Приятель поїхав, я забрав Оскара, так звали котика, до себе. І якби я знав, які випробування там на нього чекають, то ніколи б не приводив бідну тварину у житло моєї матері.

Коли ми з Оскаром прийшли додому, то матуся якось не зрозуміло відреагувала на нового гостя. Я знав, що вона не особливо любить домашніх тваринок, а тим більше, коли вони живуть у квартирі, а не в приватному будинку, де є подвір’я і коли можуть бути на вулиці. Але вирішив пояснити їй ситуацію, яка склалася сказав, що кошеня поживе в нас недовго, всього чотири дні. На наступний день  пішов на роботу. Попросив маму погодувати його. Вона погодилася. Прийшовши додому я був шокований, Оскар сидів на балконі й сильно м’явкав. Виявилося, що двері захлопнулися або ж мамуся його спеціально зачинила. Вже не знав, що й думати. Коли вона повернулася додому, вирішив запитати, чому наш гість був зачинений, то у відповідь почув, що кіт сам себе закрив. Правда сам, ох як смішно. Ну добре я довго з матір’ю це не обговорював пішов вигулювати свого нового друга. На наступний день у мене був вихідний, подумав піти в магазин прикупити смаколиків для котика. Але коли повернувся, то побачив страшну картину, мама обрізала шерсть кошеняті і розкидала її по всій квартирі, нібито він линяє і треба швидше його позбавлятися. Такого я від неї не чекав. Довший час ми не розмовляли. Я не знав звідки така нелюбов до тваринок. Згодом вирішив сам собі завести домашнього улюбленця, але собаку і вже не помешканні з мамою, а у своєму хоч і знімному, зате я міг робити те, що захочу і приводити кого захочу.

 

Оцініть статтю
Моя мама нена8идить тварин.