Я вийшла заміж доволі рано, – у 19 років. Навчання так і не закінчила, адже скоро народила першу дитину. Потім, другу і третю. Як результат, уже у 24 роки я була багатодітною матір’ю. На жаль, діти забирали багато часу та сил. Мені навіть не вистачало енергії на стосунки із коханим чоловіком. Перестала за собою слідкувати, довго не оновлювала гардероб, забула, що таке косметика. Через ряд таких причин, чоловік не витримав і пішов, залишивши мене саму.
Це був справжній удар. Щось у мене перемкнулося і я вирішила понад усе змінитися. Дітки уже підросли, наймолодша Василіса пішла у дитячий садок, тож у я змогла приділяти більше часу на власний розвиток. Придбала багато нових суконь, відвідала косметолога, поновила свою косметичку. Навіть записала на декілька курсів та замовила книги. Багато хто сказав, що мене не впізнати.
Так, через рік після розлучення мені зустрівся інших чоловік, – Дмитро. Ми познайомилися у театрі, куди обоє прийшли самотніми, а вийшли уже спілкуючись між собою. Він виявився дуже розумним та цікавим співрозмовником. Окрім того, Діма розказав, що виховує двійко дітей, адже його дружина не витримала других пологів. Слово за слово, потім зустріч за зустріччю і у нас закрутилися романтичні стосунки.
Зовсім скоро ми одружилися. Я переїхала з дітьми до нього. Тепер у нас п’ятеро прекрасних малюків, які чудово поладнали. Чесно кажучи, мені все більше спадає на думку завести спільну дитину. Цікаво, як до цього віднесеться чоловік. Що думаєте?
