З дружиною цьогоріч ми будемо відзначати 30-ту річницю нашого весілля. Аж не віриться, що ми разом вже стільки років…Пройшли ми в0гонь, і воду, і мідні труби…Було важк0, але ми справлялись з усіма трудн0щами разом! Святкувати річницю вирішили тільки удвох — купив квитки на море в Одесу — дружина давно там не була.
На морі я і зустрів свого колишнього однокласника Миколу. Не бачились ми дуже довго — п’ятнадцять років. Він колись поїхав на заробітки до Чехії, і від тоді ми не зустрічалися. Минуло скільки часу, але Коля не постарів, я б навіть сказав, що помолодшав. Виглядав він дуже щасливим…Мене не дуже був радий бачити, і швидко побіг, сказав, що якісь справи…
Коля був змушений їхати на заробітки, щоб прогодувати свою родину. Роботу в Україні він не міг знайти, платять тут копійки…Дружина Колі була дуже суворою жінкою, я навіть досі не можу зрозуміти, чому Микола ще з нею не розлучився…Одружився він, як я пам’ятаю, лише через їхню доньку…Миколина жінка завагітніла, коли вони ще зустрічались, а він чоловік добрий, і покинути так дівчину з дитиною не міг, совість не дозволяла.
Шість років вони жили як кіт із собакою. Тому згодом Коля вирішив, що працювати закордоном — найкращий варіант. Дружині та доньці він кожного місяця пересилав кошти. Сам на Батьківщину не поспішав — хотів заробити чим більше грошей. Тай жінку такий варіант влаштовував. Вона всім вихвалялась що може не працювати…Але я й не розумів, як можна скільки не бачити чоловіка, і просто начхати на їхні сімейні стосунки…
Але коли я побачив Миколу в компанії молодої дівчини то зрозумів, чому той так довго не приїжджав до дому. Вони сиділи майже поруч з нами в ресторані на морі…Микола мене тоді не помітив.
Мене також запросили на весілля доньки Колі, але його дружина. Він навіть не займався підготовкою до святкування. Взагалі Микола багато не бачив з життя своєї дитини. Його не було, як вона пішла в перший клас, не був на випускному, але весілля він пропустити не міг, якби й не хотів — донька б тримала образу на нього усе життя.
На весілля Микола прийшов без своєї нової пасії. Напевно його родина й не знала, що він завів коханку. Доньці він подарував квартиру. Сидів він поруч з дружиною, але теплоти в їхніх поглядах я зовсім не розгледів. Можливо його жінка й здогадувалась, що в нього хтось є, але показувати цього не хотіла…Проте винна у всьому сама — так відноситись до чоловіка зовсім не потрібно…Є шанс залишитись ось так – самотньою.
