Я дуже щасливий, що діждався моменту, коли моя єдина донечка виходить заміж. Радий, що маю можливість провести її під вінець…Все було чудово, поки на весілля доньки не з’явилась гостя, яку точно ніхто не був радий бачити.
Коли всі говорили тости нареченій та нареченому мікрофон взяла до рук якась жінка. Донька дуже здивувалась, адже вона не розуміла, хто це, а я, коли побачив її, ледь не втратив свідомість.
Минуло 20 років, як моя колишня дружина залишила мене з маленькою дитиною на руках. Тоді нам обом було по 18 – ще зовсім юні та не готові до подружнього життя, але у нас була донечка, і ми зобов’язані були жити заради неї. Але дружина мала інші плани — вона просто зникла. Я тоді не розумів, як матір може кинути своє дитя?
А тут вона з’явилась…Хоч би мала сором. Донька не бачила її ніколи, але коли та жінка сказала їй, що вона її матір, то дуже зраділа. Дочка одразу кинулась до тієї жінки, яка навіть не гідна, щоб її називали мамою.
Я тоді образився на дочку, як вона взагалі може радіти їй, коли та покинула її зовсім маленькою?
Здогадуюсь, чому вона повернулась — напевно дізналася, що донька виходить за заможну людину, і тепер хоче цим скористатись.
