Мені 20, Марті 18, як ви вже здогадались — це наша перша робота. Спочатку здавалась досить відповідальною, але згодом ми звикли, і на роботу ходимо як до дому.
Марта як подруга мені подобалась, єдине, що мене в ній відштовхувало — це брехnя, чи краще сказати — недомовки. Спочатку вона розповідала мені історії, що до неї залицяється якийсь багатий хлопець, але я його ще ні разу не бачила, а коли просила, щоб та нас познайомила, то Марта швидко змінювала теми…Пізніше я побачила її на вулиці з юнаком, який аж ніяк не був схожим на багатія. “Ну нічого, певно соромиться і не хоче говорити всієї правди” – подумала я.
Але нещодавно трапилась ситуація, після якої я вже думаю припиняти нашу дружбу, та просто бути колегами. Адже брехню я просто не терплю…
Якось заговорили ми про відпустку. І так вийшло, що керівництво поставило відпустку Марті раніше, ніж мені, на місяць. Ми звісно засмутились, адже хотіли разом поїхати відпочивати, але вийде так, що Марта йде у відпустку перша.
– Слухай, подруго, а ти не могла б мені позичити свою заробітну плату, я віддам, як тільки свою отримаю. Бо я ж не сподівалась, що піду у відпустку так рано…- попросила мене Марта.
– Так, звісно, гроші зараз не потрібні мені, але ти постарайся віддати їх до кінця місяця — попросила я.
– Так, звісно…
Минув місяць, Марта так і не сказала, куди поїхала відпочивати. Я її кілька разів телефонувала, але вона не підіймала слухавку. “Ну добре, не буду її тривожити, певно відпочиває…” – промайнуло в мене в голові.
Але пройшов ще тиждень, і Марта так не відповіла. Я вже мала б йти у відпустку, але керівництво попросило мене трохи затриматись, бо не було більше кому вийти на зміну.
– А як же Марта? Вона ж мала повернутись із відпустки? – поцікавилась я в керівника.
– Так Марта звільнилась ще тиждень тому. – відповіла жінка
Як це звільнилась? Ось так просто пішла, а мені нічого не сказала? А як же борг, який вона мала мені повернути? Кілька разів я телефонувала їй, проте вона так і не підіймала трубки, але пізніше все ж взяла.
– Привіт, Марто, я звісно ображаюсь на тебе, що ти мені за всю відпустку не зателефонувала, і навіть не сказала, що звільняєшся, але зараз не про це. Коли ти мені повернеш борг? Гроші потрібні зараз, немає навіть за що заплатити за комуналку…
– Ой, вибач мені, будь ласка, я не їздила нікуди, бабуся смертельно хвора, і я всі гроші, які позичила в тебе, витратила на її лікування…Зараз шукаю іншу роботу, де б могли заплатити більше…
Я була шокована такій новині. Мені було шкода бабусю, і я сказала, щоб Марта не віддавала гроші, нехай трохи, але я все ж допомогла старенькій…
Минув тиждень, і я вирішила навідати подругу. Постукала у двері, і що ви думаєте? Відчинила мені абсолютно здорова бабуся Марти…
А “подружка” за допомогою брехні просто вкрала у мене гроші, а сама поїхала відпочивати…Бабусю тільки шкода, про здоров’я рідних жартувати — жорстоко.
