Під час літніх канікул 23-річна Оксана вирішила підзаробити в Німеччині. Вже два роки дівчина мешкала у Польщі зі своїм хлопцем. Навчалася в місцевому університеті, а вночі підробляла на пошті. Щоби з користю для себе використати перерву між навчанням, юнка вирішила скористатися студентською програмою Work and Travel.
Оксана непогано знала німецьку мову, оскільки навчалася за спеціальністю «Польсько-німецька філологія». Через соціальні мережі знайшла контакти київської фірми-посередника, яка допомагала з виготовленням документів для легального працевлаштування студентів. Хоча юнка мешкала у Польщі, вирішила все таки скористатися послугами не місцевих, а української агенції.
Дівчина, недовго вагаючись, зателефонувала за вказаним на офіційному сайті агенції, номером телефону. З Оксаною зв’язалася консультантка Анна. Вона поставила дівчині декілька питань німецькою, щоби перевірити її рівень мови. А потім вислала студентці перелік документів, які та повинна була отримати в деканаті. Працівниця фірми також повідомила, що послуги агенції загалом коштуватимуть 350 євро.
Коли Оксана отримала з університету всі потрібні папери та заповнила анкету, консультантка повідомила, що потрібно внести завдаток 150 євро. Дівчина зробила часткову оплату, вислала документи до України, оскільки на той час постійно перебувала в Польщі, а через місяць підписала договір із фірмою.
Нарешті наблизився довгоочікуваний час від’їзду. На той момент у житті студентки виникли дещо непередбачувані обставини: дізналася, що вагітна. А тут директор фірми телефонує. Каже, дозвіл на роботу від німецької Агенції праці готовий. Оплачуй наступну суму – 200 євро і можеш їхати.
Оксана завагалася. Розповіла про вагітність. Перепитала, чи не буде це проблемою для працедавця. А отримала вакансію в одному з готелів на півночі Німеччини. Керівник, вочевидь бажаючи отримати решту свого заробітку, сказав, що роботодавцю це не створить незручностей. Відтак, дівчина переказала на рахунок фірми другу частину суми та вирушила в неблизьку дорогу.
На новому місці роботи Оксані було не солодко. Ще з першого дня власник готелю почав прискіпуватися до підлеглої. Мовляв, та погано знає німецьку, не розуміє своїх щоденних обов’язків та прибирає кімнати дуже повільно.
Працювала студентка щоденно тільки по чотири години, хоча у контракті з роботодавцем ішлося про шість. Юнка могла стерпіти будь-яку критику, однак порушення умов угоди прощати не хотіла. Висловила шефу своє незадоволення, сказавши, що не гоже обманювати працівників, бо це – порушення закону.
Почувши це, роботодавець не на жарт розлютився. Заявив, що якщо українка не бажає працювати, він підготує для неї заяву про звільнення. Дівчина тільки попросила, щоби власник не підвищував на неї голос. Вона турбується за здоров’я своєї дитини. Директор дуже дивно подивився на підлеглу, ніби та чимось провинилася перед ним. На очах у працівниці подзвонив до когось і у слухавку заявив: « Кого ви мені прислали? Мені тут вагітних не потрібно!» Як виявилося, представники агенції навіть не проінформували його про становище Оксани.
Не бажаючи більше слухати телефонний діалог, українка піднялася до своєї кімнати. Зателефонувала знайомому польському юристу Войцеху, який працював у Німеччині. Проконсультувалася, що робити, якщо роботодавець її передчасно вижене. Чоловік порадив приятельці ні про що не турбуватися. Якщо виникнуть проблеми, нехай негайно до нього телефонує.
За декілька годин до Оксани прийшов її керівник. Приніс договір про звільнення. Сказав, щоби дівчина негайно підписала документ і наступного ж дня залишила готель. Юнка ознайомилася з договором і сказала, що не підписуватиме, адже згідно з законом має право на двотижневе відпрацювання. Далі вона подзвонила до свого юриста, а той у своєю чергою поговорив з працедавцем. Ознайомив німецького громадянина із низкою порушень, які той допустив у відношенні до українки. Заявив, що допоможе Оксані якнайшвидше підготувати позов до суду. Тоді колосальний штраф гарантований.
Наляканий німець пішов на перемовини. Уже пропонував залишитися, більше робочих годин, більшу зарплатню. Та дівчина тільки узгодила, щоби виплатили їй гроші за відпрацьовані години, а також додаткових 500 євро( витрати на київську фірму й на дорогу). Отримавши свій розрахунок, дівчина одразу ж виїхала. Ні дня більше вона не хотіла залишатися на цій нестерпній роботі.
