Хто з нас не робить необдуманих вчинків замолоду. Шкода тільки, що іноді розплачуватись доводиться за них потім геть усе життя. Так і сталось зі мною. Закохалась колись, будучи відмінницею і кандидатом в майстри спорту з художньої гімнастики, у байкера Петра, який був головним хуліганом у школі. Так, як виявилось пізніше, двійки у семестрі це не найгірше, що могло б бути…
Після закінчення історії з нещасливими першим коханням вступила до педагогічного інституту, на 2 курсі зустріла Андрія, це було кохання з першого погляду, чисте і щире. Після закінчення інституту ми одружились, побудували гарну кар’єру обоє, придбали квартиру, пізніше і дачу, у кожного своя машина. Здавалося б, життя прекрасне. Але… Аборт у 17 назавжди позбавив нас найбільшого щастя у житті: я не могла подарувати коханому чоловікові омріяну дитину.
Я тоді взяла вихідний на роботі, хотіла приготувати романтичну вечерю-сюрприз чоловікові на двадцяту річницю весілля. Та тільки прийшла з магазину, шалено розболівся живіт, присіла вже в сльозах на кухні і не могла навіть підвестись. Довелось викликати швидку.
Дорога, провал, знову дорога, потім темно, лікарняний коридор, метушня, темно, опритомніла в палаті:
– Швидко! Анестезіолога! Кесаревий розтин негайно! Вже!!!
А потім повна темрява і тиша. Прийшла до себе і побачила поряд на тумбі величезний букет улюблених рожевих тюльпанів та прикрашену повітряними кульками палату. Не розуміла. що сталось.
– Доброго ранку. Як ви почуваєтесь?
– Емм, нормально. А…Де я? Що зі мною?
– Ви 12 годин пролежали без тями, але народилих двох прекрасни діточок, вітаю вас, мамочко!
– Що?! Я?! Ви…Ви плутаєте мене. Та яких…Мені вже 43 роки…Я…Народила?!
Виявилось, що через постійну завантаженість на роботі та зайву вагу я не помітила, що… Вагітна! Я досі не вірю, що так взагалі буває, але ми з чоловіком найщасливіші батьки двох янголят Анни і Колі. Все-таки сюрприз на річницю був вдалим!
