Ніхто із родичів та друзів не хоче брати до себе мого собаку, якого я не можу взяти із собою при переїзді в іншу країну

Всім привіт, мене звати Марина, і мені потрібна ваша допомога. Так трапилося, що через місяць мені доведеться переїжджати в іншу країну, а вдома залишається мій великий і лахматий друг, якого взяти із собою я не маю можливості.

Його звати Голд, – золотистий великий собака породи лабрадор. Ми прожили чудових 5 років, поки у моєму житті не трапилися зміни. Мені запропонували місце керівника відділу маркетингу у філії компанії в Франції, звичайно, що я погодилася. З тваринами туди не можна, адже я буду проживати в апартаментах, які мені надає компанія. Я обійшла всіх родичів, подзвонила усім друзям – ніхто не хоче брати собаку до себе.

Напевно, всі вони пам’ятають, що мій Голд жахливий бешкетник, який не може всидіти на одному місці. Дуже активний, має в собі багато енергії, а до того ще й любить завивати, немовби співає. Це, звичайно, весело, але лише для мене, яка звикла до такого життя. Часто мій улюбленець влаштовує такий бардак, що не можливо все прибрати за один день.

З’їдені черевики, навушники, журнали – неприємності, які часто супроводжували моє життя. Знайомі всі говорили, що це звичайна поведінка цуценят, а до року-півтора підлітковий бунт і перевірка кордонів закінчується, собака дорослішає. У моєму випадку все залишилося на місці, і роздерті шпалери, подушки й серенади щоночі у вікно.

Голду потрібно більшої активності, ніж звичайним собакам, а то він починає нудьгувати та руйнувати весь будинок. Тому я гуляю з ним 3-4 рази на день, бігаючи навколо парку, або стадіону, вдячна за це роботі, яка дозволяла таке організовувати. Тепер моя ж кар’єра нас розлучає.

Найбільше я сподівалася на батьків та сестру, проте матір до себе брати не хоче – живе у квартирі й проти тварин у домі, ще й такий як мій. У чоловіка сестри виявляється алергія на шерсть, тому то він ніколи й не приходив до мене у гості додому. Дядько мій теж відмовився брати собаку, хоч і живе у власному будинку. Я навіть пропонувала повністю оплачувати його утримання.

Чесно кажучи, я не хочу віддавати свого друга незнайомцям, ніхто не знає, що буде із собакою далі. Напевно, варто відмовитися від такої роботи, якщо не вийде знайти інші можливі способи взяти Голда з собою. Не хочу з ним розлучатися.

Оцініть статтю
Ніхто із родичів та друзів не хоче брати до себе мого собаку, якого я не можу взяти із собою при переїзді в іншу країну