У школі я була об’єктом цькувань через те, що старанно навчалася та не бігала на перерві, граючись, як інші діти. Мене більше приваблювали книги, аніж комп’ютерні ігри. Вдягалася завжди скромно і тихо сиділа за партою. На уроці інколи навіть не могла і слова вимовити, настільки я була тихонею. Хлопчики і дівчата не пропускали нагоди посміятися з мене, адже я ніколи не могла їм відповісти. Мої пенал та рюкзак літали всім класом на кожній перерві. Під час занять, бувало, кидалися папірцями та іншими шкільними приладдями. Однак все змінилося, коли до нас перевівся новенький.
Ми тоді були у 6 класі. Хлопця звали Сергій, дуже високий та привабливий. Всі дівчата одразу почали пильно на нього дивитися та намагатися привернути увагу, окрім, звичайно, мене. Єдине вільне місце було поряд (ніхто ж не хотів бути моїм сусідом), тож новенького посадили зі мною. Він заговорив першим, а я, як завжди, щось пробурмотіла під ніс настільки тихо, що Сергію довело перепитувати ще зо два рази, аби почути мою відповідь.
За декілька днів хлопець зрозумів «ієрархію» у класі, у якій я займала останню позицію. Не знаю, що саме його спонукало, але він понад усе вирішив стати моїм першим і єдиним другом. Однокласниці аж червоніли від люті, коли ми мило розмовляли про книги між уроками. Сергій виявився дуже розумним та начитаним, мені подобалося слухати його.
Так пройшов увесь семестр і почалися зимові канікули. У такому віці діти швидко ростуть, тож уже весною я прийшла на декілька сантиметрів вища, стрункіша. Моє волосся ще більше відросло, а батьки придбали контактні лінзи, замість великих окулярів. Сказати відверто, я стала виглядати зовсім по-іншому. Окрім того, приязнь Сергія до мене змінила мою поведінку. Більше не доводилося боятися кожного сказаного слова, стало легше висловлювати свою думку. Ось, що робить хороше ставлення до людини.
Повернувшись до школи, однокласники мене не впізнали. Знаєте, було дуже приємно бачити їхні здивовані обличчя. Так трапилося, що батьки Сергія уже влітку переїхали в інше місто, тож йому довелося знову йти у нову школу. Відтоді ми більше ніколи не бачились. Прийшло уже багато уроків, але я все ще згадую того хлопця, який вселив у мені впевненість та показав, що таке справжня дружба.
