Олег, вирішив найняти людину, яка буде пригладати за його дітьми, поки вони з дружиною на роботі. Олег працює кожного дня, у нього немає вихідних або, якщо навіть і є, то це може бути один раз у місяць. А дружина працює теж, тільки вона все ж таки працює вдома, бо Дімку і Макса, так називалися їхні діти, немає поки з ким залишити. Тому дружина вимушена сидіти вдома. Але і вдома, роботу вона має. Вона працює віддалено. І часом приносить в сім’ю не менший дохід, аніж Олег. Олег бачить, як важко Тетяні, так називалася його дружина, справлятися з усіма хатніми обов’язками, ще й за дітьми доглядати. Ну і про роботу вона не забуває, адже жити на щось треба. Вони обоє розуміли, що виховують двох діток, тому дохід їм треба тільки примножувати. Тому, якось Олег за вечерею, вирішив поговорити з Тетяною, і озвучив їй свою пропозицію на рахунок няні. Дружина пообіцяла що подумає. Пройшло трохи часу, тиждень. Тетяна сказала Олегу, що все ж таки відмовляється від послуг няні, що вона справиться сама.
Якось Олег поїхав у відрядження. Вдома його не було цілий місяць. За цей час діти просто вилізли на голову, як то кажуть, Тетяні, знайшли її робочий ноутбук, видалили всю важливу інформацію. Неслухняні, б’ються один з одним. Тетяна подумала собі і вирішила, сказати чоловіку, коли він повернеться з відрядження, нехай, так і дійсно шукає няню. Бо її терпець скоро увірветься.
Олег приїхав з відрядження, подружжя обговорило, всі за і проти. І на наступний день, подали оголошення про пошук няні. Було багато бажаючих, але підходящої кандидатури поки вони не знайшли. Одного разу, Тетяна вийшла на прогулянку зі своїми дітками, вони гуляли в парку. Якось Тетяна не встигнула оглянутися, як тут з її очей зник Діма, страший син. Вона дуже розпереживалася і почала кликати на допомогу всіх оточуючих. Десь одну годину не могли знайти Діму, як тут молодший син Макс побачив, як Діма сидить з якоюсь жінкою, розмовляє і їсть морозиво.
Тетяна, одразу ж підійшла до тієї жінки, яка сиділа поряд з її дитиною, почала обіймати Діму і плакала від радості, що хлопчик знайшовся. Виявилося, дитина просто загубилася в парку, і до Діми почали підбігати собаки. А жінка з якою сидів хлопчик і їв морозиво, врятувала його від нападу собак. Тетяна була дуже вдячна, Ніні Петрівні, жінці, яка врятувала хлопчика.
Вони поїхали додому. Ввечері, Діма, сказав мамі, що дуже сумує за Ніною Петрівною і завтра до неї подзвонить. Виявляється хлопчик взяв номер телефону Ніни Петрівни.
Тетяна була трохи проти того, щоб син спілкувався з малознайомою жінкою, але вона розуміла, що заборонити йому це робити, теж не може. Таким чином, проблема з пошуком няні для їхніх синів з Олегом, вирішилася сама по собі. Тетяна, запропонувала Ніні Петрівні, працювати у них нянею і вона погодилася.
Все було прекрасно, Ніна Петрівна добре налагоджувала контакт з дітьми Тетяни і Олега, інколи це було вже аж занадто. Коли, Ніна Петрівна йшла додому після робочого дня, вона намагалася різними способами дізнаватися як справи у хлопців, чи вони поїли чи вчасно лягли спати. Вона дзвонила і питалася про це і Тетяну, і Олега, і навіть до сина Діми умудрялася дзвонити. Олегу з Тетяною, це починало набридати, адже вони хотіли просто няню, а не людину, яка буде ставитися до роботи занадто відкрито і нав’язливо. Ці всі способи давати свою опіку дітям вкінці робочого дня, дратували подружжя, і вони вирішили знову знайти няню, але таку, яка буде знати своє місце.
