Після того, як мати дізналась чим займається донька, її думка про неї змінилась

Моя донька мала стати моєю підтримкою. Тільки взявши її на руки в пологовому я побачила великі голубі очі та зрозуміла що всю свою любов я тепер подарую їй. Проте моя дівчинка виросла хуліганкою 

Вона ніколи не любила плаття і бантики, а джинси та безформні кофтинки. Я не розуміла її вподобань, а ще більше звідки в неї такий жахливий характер. Вона була замкнутою і рідко розповідала про те що її хвилює. Спочатку, я намагалась достукатись до неї, але згодом вирішила, підлітковий вік мине і донька зміниться. 

Вже тиждень дочка довго затримувалась по дорозі зі школи. Я не розуміла, що коїться і насварила її тому, що хвилювалась. Чим може займатись шістнадцятирічна дівчинка? В голову лізли різні думки й не зовсім хороші. 

Я не могла терпіти довше тому оскільки вона не відповідала на запитання, в мою голову прийшла ідея. Вирішила прослідкувати за нею. Можливо це було не правильно з моєї сторони, але іншого виходу не бачила. 

Після школи Зоя не пішла додому. Її шлях був в магазин, я очікувала побачити що завгодно лиш не це. Вона купила хліб, молоко і яблука. Кому вона могла це нести? Для чого їй такий набір покупок? 

Зоя пішла в сторону . Я йшла за нею обережно, щоб донька не побачила мене. Згодом вона зайшла в одну з покинутих квартир і я побігла за нею. Невже там те що мене розчарує?  

Там була дівчинка віку моєї доньки. Зоя віддала їй продукти, вони почали говорити. Я ввійшла в кімнату і дівчата підскочили.  

-Хто це, Зою? Що ти робиш тут

-Мамо, я все можу пояснити. Її звати Ліза, вона моя подруга, їй прийшлось втекти з дому. Батьки Лізи зловживали, з ними залишатись небезпечно. Ми повинні їй допомогти. – відповіла донька.

-Але ти могла розповісти це все мені одразу.

–  Я боялась, що ти не зрозумієш. – схиливши голову відповіла Зоя.

В цей момент переді мною постала зовсім інша дівчинка. Добра, щира, милосердна, такою я хотіла щоб була моя дитина. Я не могла уявити що на світі залишились такі люди, тим більше що це моя дитина. Обнявши її, стала надзвичайно щаслива, що між нами більше не було секретів. 

Ми запросили Лізу до нас додому. Нагодували теплою їжею, дали теплий одяг і трохи грошей, щоб вона змогла поїхати до бабусі. Мої стосунки з донькою покращились. І я хочу донести всім, що зовнішній вигляд людини ніколи не показує яка вона всередині. Моя донька Зоя була завжди закритою, інколи грубою, але її душа виявилась великою і світлою 

Оцініть статтю
Після того, як мати дізналась чим займається донька, її думка про неї змінилась