Одного разу я отримала в подарунок від чоловіка – сережки з блакитним каменем. Вони надзвичайно мені подобались.
–Тобі так личить, кохана, вони ідеально підходять до кольору твоїх очей.
Вадим працював в редакції журналу. Він вмів одразу привернути до себе увагу будь-якої жінки. Такому кавалеру позаздрила б кожна. Не пересічний чоловік з зовнішністю Аполлона, який доглядав за собою та одягав наймодніші речі.
Звичайно, я була здивована, що він звернув на мене увагу. Спочатку він запросив мене на обід посеред робочого дня, потім на каву після роботи. Після розлучення з першим чоловіком мені так бракувало чоловічої уваги, проте Вадим перевершив всі мої очікування.
Він не був скупий на подарунки. При кожній зустрічі я отримувала чудовий букет квітів. Але казка закінчилась неочікувано.
В цей день на роботі було повно справ. Ми випускали новий журнал з нашого видавництва. Все мало пройти чудово. Статті обрані для першого випуску мали зацікавити будь-яку жінку. Мені необхідно було звірити документи в декількох відділах.
Прийшовши в перше я побачила одну з редакторів. У цієї жінки були абсолютно схожі на мої сережки, лиш з зеленим каменем. Можливо, збіг або колекція в ювелірному домі була надто популярною.
В іншому відділені, в цей раз бухгалтерії сиділа жіночка також з такими сережками. У неї був коричневий колір, схожий на колір її очей. Тут я вже не могла змовчати.
-Гарні сережки!
-Дякую, це коханий подарував. Говорив підходять до кольору…
Мені не потрібно було чути продовження речення. Невже, чоловік якого я кохаю виявився звичайним ловеласом і у зв’язку зі своїм становищем міг обдаровувати кожну наступну жінку дорогими цяцьками.
Моєму розчаруванню не було меж. Здавалось, що цей чоловік просто погрався моїми почуттями та викинув їх у смітник, як невдалу статтю.
На наступний день я вирішила втілити план помсти. Кожну з жінок запросила на ніби то нараду з керівником. Коли вони всі зібралися, Вадим зніяковів.
–Забирай свої сережки та заяву на звільнення.
Раптом й інші панянки зрозуміли в чому річ.