Чоловік потайки купив машину своїй доньці, нехай тепер купляє і моєму сину також, казала моя подруга. У мене вже місяць живе приятелька зі своїм сином. От так взяли і просто живуть, дві дорослі людини. Синові приятельки вісімнадцять років. І я не можу нічого з цим вдіяти, ми дружимо, не вижену ж я їх. Подруга збирається розлучатися з чоловіком, він її взяв ще давно, коли синові її було всього три роки. І як то кажуть, що чоловіки хочуть красивих, струнких жінок і без такого приданого, то це було не про мою подругу. Її чоловік взяв недоглянутою, із зайвою вагою, тай ще й з дитиною. Чоловік їй трапився неабищо, а мав престижну роботу, непогано заробляв. Тай зараз він займає не найнижчу ланку у цьому житті, дость заможна людина. Тут вона так якби зійшла з розуму. Чоловік її взяв з дитиною, син Антоніни, так звали подругу, являється чоловікові пасинком.
Ще у них є спільна донька і у чоловіка ще є один син від першого шлюбу. Йому двадцять років. Сама Антоніна не працювала, у них не було ні домогосподарки, ні няні. Вона все робила сама по дому і доглядала за дітьми. Допомагав в усьому Антоніні її син, коли підріс, звичайно.
А причина розлучення така: чоловік купив своєму сину машину. Дуже дорогу, от це і стало приводом до розлучення. А дізналася вона про це зовсім випадково. Це її дуже нервувало. Мені здається, подруга зійшла з розуму. В таємниці від свого чоловіка, вона перед приїздом до мене, зняла в нього з картки не малу суму грошей. Невже не можна було зняти собі нормальну квартиру і поселитися там. А не жити вже стільки часу в мене. Але ж ні, їй потрібна була моральна підтримка, через це я почуваю себе жахливо.
Вона, звичайно, собі тратить гроші на всякий непотріб та дурниці. Але гроші недовго в неї таким чином протримаються, а мені вже це набридло. Чоловік у моєї подруги дуже хороший і сваритися я з ним не маю бажання. Якось Антоніна трохи випила і призналася мені, що хоче шантажувати свого чоловіка розлученням і підштовхути чоловіка до того, щоб він купив машину її старшому сину. Вона, бачите, справедливості хоче, а чоловік ще так трохи потерпить і просто візьме і вижене її. Так тривати точно не буде довго. На нього бажаючих виявиться дуже багато, бо він такой дійсно нормальний чоловік. А Антоніна все стверджує, що хоче відсудити половину квартири у чоловіка і половину грошей за машину, яку він купив своєму сину від першого шлюбу.
Я знаю точно, що вона не отримає нічого, адже чоловік всього формально працює на фірмі, де власники є його батьки. Зарплата справжня, офіційна у нього невелика. А сама Антоніна також ніде не працює. Тобто по документах чоловік живе і виховує дітей на декілька тисяч гривень у місяць, як і більшість людей. Яка може бути машина і квартира. А практично чоловік Антоніни працював в основному сам і вів всі справи також сам, без допомоги батьків. Він сам ще й до того будував будинок і утримував всю сім’ю. А батько чоловіка просто був присутній з розумним лицем на переговорах. А всі решту важливих справ вів чоловік, по словах подруги, але як це доведеш.
Я порадила подрузі просто повернутися до чоловіка, вибачитися і кланятися йому у ноги, як то кажуть. А то далеко вона не піде, хіба зіп’ється і пропаде в цьому житті. Подрузі вже п’ятдесят, а поводить вона себе ніби маленька дівчинка, нетерпляча. Одним словом, як то кажуть, багаті теж плачуть.
