Знаєте, коли я почала вивчати нову сферу діяльності, мені часто спеціалісти казали, мовляв, на цій справі «собаку з’їли», тому їм потрібно беззаперечно вірити. З власного спостереження, можу сказати, цю фразу досить часто вживають у спілкуванні. Вона означає, що людина є вправним майстром, що досяг у якійсь справі великий досвід і глибокі знання, довго працював над освоєнням певного ремесла. «Та й справді» – думала я. Якщо людина має багато досвіду, то, звичайно, вона краща за мене, котра лише почала свій шлях. Однак, нещодавно моя матір розказала продовження тієї приказки.
«На цій справі собаку з’їв, та хвостом подавився» – ось, як насправді звучить цей вислів в українському фольклорі. І дійсно, всі, хто говорив її першу частину, лише показували вигляд, нібито неймовірні фахівці. Але мало хто з них навіть знає, що повна версія цієї приказки містить так зване застереження, а не комплімент до їхньої особистості. Адже якщо людина в чомусь дуже досвідчена, вона не повинна розслаблятися, інакше її швидко переженуть інші, залишивши далеко позаду.
Почувши приказку повністю від матері, я усвідомила, що не потрібно більше однозначно сприймати її від інших людей. Краще покладатися на власні почуття та спостереження за діяльністю людини. Ось, наприклад, минулого місяця я вступила в один освітній заклад, де викладали курс інтернет-маркетингу. Викладачем була молода дівчина, яка лише почала свою кар’єру в освітній сфері.
Сказати чесно, навчання було ніяким. Багато води та мало корисної інформації. Однак, викладачка повторювала, що «у цій справі собаку з’їла», адже ось уже декілька років практикується. Що ж, знала б я тоді продовження вислову, – не тратила б свій час на її порожні балачки. Інколи розуміння банальних висловів змінюють світогляд людини.