Так склалось, що моє сімейне життя перетворилось на справжнє пекло вже через два роки після весілля. Якраз після народження старшої доньки. Хоча й до того у нас з Миколою траплялись сварки через дрібниці – не помила вчасно посуд, не таке приготувала, запізнилась від подруг. Та я не дуже надавала цьому значення – сприймала це, як ревнощі через кохання.
Та після народження Софійки ці сварки стали ще частішими та з’явились нові причини – тепер чоловік злився, що я приділяю більше уваги дитині, а не йому. А ще – йому не сподобалось, що я поправилась після пологів – при цьому, що пройшло всього два місяці і я саме поверталась у форму.
Тепер чоловік влаштовував скандали через те, що я не так прибрала, що не так приготувала, що завжди з донькою і що я вдома ходжу не так одягнена. Було й таке, що він підняв на мене руку – я просто не втрималась і крикнула на нього.
Спочатку я нікому не зізнавалась та потім розповіла мамі. І замість підтримки почула:
– Доню, таке буває. Терпи. Кому ти з дитиною потрібна будеш, та й Софійці батько потрібен. Ти думаєш твій тато мене ніколи не бив?
Для мене це стало шоком. Терпіти заради Софії? Так, Микола не проявляв любові до дитини – він майже не брав її на руки, не ходив гуляти і не допомагав мені у догляді за нею.
Тоді я поставила йому ультиматум – або він зміниться, або я піду від нього. На моє здивування він довго вибачався і казав, що намагатиметься стримуватись, що він не правий. І я тоді повірила йому. Та дарма.
За два роки я завагітніла другою донькою і все почалось з самого початку. Микола все частіше приходив додому п’яним, частенько підіймав руку на мене і починав сварки. Дійшло до того, що він почав кричати й на старшу доньку, якій було тільки три рочки. І головне – моя мама знову сказала, що варто терпіти, бо розведена жінка з двома дітьми залишиться сама, а так хоч якась сім’я.
Та я зрозуміла, що терпіти цього не буду – я подала на розлучення та аліменти. Микола розізлився ще більше і не через те, що я хочу піти і забрати доньок. А тому, що я захотіла аліментів – він не збирався платити гроші. Що казати, він і останнім часом у шлюбі не дуже і давав мені гроші, а сам купував продукти і то найдешевші. Я не захотіла терпіти і пішла від нього без грошей.
Пройшли роки – я знову одружена, а от Микола так і живе сам. Колишній багато п’є і про доньок не згадує. Я зрозуміла одне – розлучення було правильним рішенням.