Все більше і більше помічаю тенденцію, як матусі трясуться над своїми дітьми. Я ж твердо вирішила, – свого сина буду виховувати, як справжнього чоловіка.
Звичайно, коли він був ще зовсім маленький давала можливість поплакати за розбиті колінка, та з віком намагалася таку модель поведінки зменшувати. До слова, зі своїм чоловіком розлучилася одразу після народження дитини, ось виконую роль і доброї мами, і строгого татуся.
Здебільшого люди навколо на мене дивляться з докором, коли помічають, як мій син стоїть в автобусі, поки я сиджу, носить разом зі мною пакети із продуктами, хоч йому 10! Поки інші матері балують своїх синів, я вважаю, у такому віці дитина уже спроможна бути відповідальною за свої маленькі обов’язки.
І допомога мені зовсім не завада його дитинству, – він як і всі хлопчаки грає у дворі, бігає і розбиває колінка, але після того повертається додому не з гіркими сльозами. Він знає, що подряпини потрібно медично обробити, а я завжди вислухаю його та поспівчуваю без зайвих емоцій.
Думаєте син росте, приховуючи свої почуття? Ні, – він завжди розказує мені про свої переживання та образи, але як справжній самостійний чоловік знає, що у кожної проблеми є вирішення.
Сподіваюся, майбутня невістка буде справді щаслива поряд із моїм сином.
