З Ігорем ми зустрілись ще десять років тому і з того моменту не розлучались довше, ніж на тиждень. У нас справді кохання, як у фільмах – ми не втомлюємось одне від одного, вихідні проводимо разом і на відпочинок тільки разом, а тепер ще й з доньками. Тому ми ніколи не погоджуємось йти на будь-які святкування по одному – або разом, або взагалі не йти. Звісно, виключенням є корпоративи чи посиденькі у дівчачій, чи хлопчачій компанії.
У чоловіка є давній друг Вадим – компанійський хлопець, веселий, любить пожартувати та й до мене завжди добре ставився. Єдиний мінус – він аж надто часто змінює дівчат і він чи не один, хто залишився у компанії холостим. Та десь з півроку тому він познайомився з Оленою і в них закрутився роман.
МИ, навіть, зраділи – а раптом все вийде. Олена – доволі специфічна дівчина ,дуже вже себе любить, багато часу проводить в салонах краси і не надто любить спілкуватись з друзями свого хлопця. Ми декілька раз вже пересікались, але близько не спілкувались ніколи. Та й нам яке діло- це ж Вадиму з нею жити, а не нам. Скажімо так – ми ставились до неї нейтрально. І все ніби було добре, до одного моменту.
Наближався День народження Вадима – 35 років і він планував влаштувати вечірку. Вадя, як його кличуть, друзі, любив галасливі компанії та ще й доходи дозволяли влаштовувати хороші вечірки. Та й цього разу ми очікували відпочити на всі 100.
Яким же здивуванням стало для нас те, що нас немає в списку гостей. Тобто, ми знаємо, що готується святкування, а Вадим і словом не обмовився. Допоки Ігор сам не запитав, де будемо гуляти.
І тут виясняється, що Вадиму дуже шкода, але він відсвяткує з нами пізніше – Олена проти великої вечірки і взагалі вона некомфортно себе почуває з нами. Що дивно – не ми одні потрапили у «чорний список». Серед незапрошених гостей майже всі одружені друзі Вадіка. Він пояснив це тим, що Олена не дуже хоче бачитись з жінками ,які старші від неї років на десять – до слова їй ледь виповнилось двадцять. І Вадим вирішив поступитись – Олена знала як ним покерувати, а він повівся.
Ігор нічого не відповів йому на це – просто перестав спілкуватись. Коли Вадим телефонував – він розмовляв з ним, але сам не дзвонив перший.
І от, за тиждень до святкування нам зателефонував Вадим і сказав, що вговорив Олену і вона не проти, щоб ми прийшли. Ми були ще більше ображені – виходить її треба було просити, ніби ми якісь чужі люди, чи зробили щось погане їй.
Ми чемно відмовились, сказавши, що вже маємо інші плани з рідними – тепер не знаю, як ми знову налагодимо стосунки. Шкода, що роки дружби так легко замінити на не надто серйозне кохання.
