Якось, я запросила свою одногрупницю, до себе в гості. Ми вчилися разом і я, прямо наполягала на тому, щоб вона приїхала. Ми з чоловіком, жили у великій квартирі. Я одразу по закінченню уверситету одружилася. Ми з Олею,так звали одногрупницю, не бачилися давним давно, тому було цікаво поспілкуватися, дізнатися як у неї справи, чим вона займається. А чи має роботу, і чи вийшла заміж. Я подзвонила до неї і запросила в гості. Через декілька годин, Оля передзвонює мені і каже, що не може приїхати, бо в неї трохи змінилися обставини. Проте, я не чекала від неї такого, вона натомість запросила мене до себе в гості, але трохи пізніше. Сказала, що найближчим часом, виїхати нікуди не зможе, тому я повинна приїхати до неї.
Я обговорила це зі своїм чоловіком, він погодився, мав саме брати відпустку на роботі. От ми і вирушили, в гості до моєї Олі. Перед тим, я звичайно, попередила, що буду не сама, а зі своїм коханим. Оля, з радістю прийняла це. Ми приїхали, вона жила в селі. Було якраз літо, гори, річка, природа, так красиво все. Але, на жаль, обслуговувати нам довелося себе, самим. Я, щоранку, мусила вставати і йти в їхній місцевий магазин, купляти там продукти і готувати сніданок. Причому Оля, нічого не хотіла робити, тому сніданок, я повинна була за свої гроші готувати, не тільки нам з чоловіком, а ще й і одногрупниці. Мені подобалося в неї проводити час, але от з цією жадністю і нахлібництвом Ольги, я не могла змиритися. Ми, повернулися невдовзі додому, і я зрозуміла, в гостях добре, а вдома найкраще.
