Ця історія трапилася зі мною десь пів року тому. Тоді був у Сумах проїздом, по роботі. Разом з колегою зайшов в аптеку, аби взяти таблетки від головного болю. Але фармацевт мене на жаль не зрозуміла.
— Мені, будь ласка, он ті пігулки, і може щось від шлунку маєте? — запитав я в аптекарки.
— Что, простите? Я вас не понимаю… — глянула на мене фармацевт з велетенськими очима, вона була здивована, що в Сумах я розмовляв українською, адже це поодинокий випадок.
І тут я вже був шокований. Як це так, в Україні, і не розуміють державної мови! Мене цей факт дуже збісив, я вже не хотів розмовляти з цією жінкою, але голова просто розколювалась. Тут напарник вирішив допомогти мені — взяв замість мене ліки й ми вийшли з аптеки.
Сумно, що така ситуація в Україні…Дуже сумно! Адже українська мова є державною, і її має розуміти кожна людина, яка вважає себе громадянином України. Що ви, не подумайте, я зовсім не проти російської та інших мов, але коли тебе не розуміють у твоїй же країні, то це дуже неприємний випадок!
