Вдале закінчення сімейних непорозумінь.

Андрійко прийшов зі школи додому. Він саме закінчував одинадцятий клас. На носі іспити, вступ в університет. Тому він дуже усердно і багато вчився. Окрім, уроків і підготовки до іспитів, хлопчик відвідував ще секцію боксу. Він ще змалку, з шести років туди ходив. Тато настояв на тому, щоб син займався якимось видом спорту і чомусь обрали, бокс. Андрій дуже відповідально ставився до всього. Іншими словами, в ньому росла людина слова. Сказав- зробив, по іншому ніяк. Так от, прийшов Андрій зі школи. Зайшов до вбиральні, вимив руки і швиденько за стіл, обідати. На стіл подавала обід, Марина Ігорівна, це була покоївка в домі у Андрія. Батьки її найняли, точніше швидше не батьки, а мама Андрія, щоб їй легше було справлятися з домашніми обов’язками. Марина Ігорівна, чудово готувала, вдомі у Андрія, завжди було чисто і прибрано. Марина Ігорівна, працювала вже в цій сім’ї понад вісім років. Напевне, їй все підходило, бо ж не кожна, на такий довгий період витримала б вимивати чужий дім і готувати їжу. Напевне, платили їй за це немалу суму.

Крім того, що Марина Ігорівна доглядала за домом, вона ще й інколи доглядала за Андрієм, поки той не виріс.
Мама Андрія, не працювала, хіба інколи займалася з дітьми. Вона закінчила педагогічний університет, англійську філологію, і тому знала бездоганно цю мову. І могла, час від часу займатися репетиторством. От тато Андрія, багато працював. В нього була своя фірма, він дійсно все робив для сім’ї.

Одного разу, Андрій збираючись на вечірню прогулянку, почув як батьки сваряться. Зі слів мами і тата Андрій зрозумів, що вони хочуть роз’їхатися і пожити окремо, деякий період. Тут з кухні лунає голос тата. Він повідомив сину, що їм з мамою, потрібно трохи часу пожити окремо. Щоб розставити всі крапки над і, як то кажуть.
Андрій не був сильно цьому здивований, адже це не перша їхня сварка. Хлопчик вирішив запитати у тата:-
Я так розумію, що ініціатор цієї затії, ти тату, так?
Тато відповів:- Так.
Я не можу більше терпіти того, що мене ніхто не зустрічає з роботи, крім Марини Ігорівни. В мене є дружина, яка весь день нічого не робить, і якось вже може зробити мені приємне, і приготувати вечерю. Приділити мені час. Я дуже багато працюю, щоб у вас все було, щоб ви, ні в чому собі не відмовляли- сказав тато.
А мама йому у відповідь:– Та ти ж сам казав мені не працювати, погодився найняти покоївку, тільки, щоб мені було легше, а тут кажеш, що я тебе не задовільняю.
Я ж не можу вставати з ліжка, коли ти приїжджаєш пізно ввечері, і подавати тобі вечерю. Ти ж мене теж зрозумій.
Одним словом, Андрійко, довго дивився на цей скадал і просто вийшов з кухні, так, що його ніхто не замітив. А на ранок, проснувшись Андрій побачив усміхнену маму і щасливого тата.

 

Оцініть статтю
Вдале закінчення сімейних непорозумінь.