Сама я дуже із простої сім’ї й великих грошей у нас ніколи не було. Проте, коли народився мій син, я твердо вирішила, що дам йому усе, що у моїй силах. Вийшла заміж досить рано, – у 20 років, а вже через рік і народила Максимка. Чоловіка часто не було вдома, оскільки заробляв від музики, – грав на різноманітних заходах, а щоб більше отримувати, – гастролював всією країною, та й пелюшки з дитиною його мало хвилювали.
З малим мені завжди допомагали батьки, поки я також працювала на двох-трьох роботах. Коли Максиму виповнилося 17 років, він сказав, що хоче також вступати до університету на факультет музичного мистецтва. Таке задоволення потребує чимало коштів, лише один інструмент потягне на дві мої заробітні плати. У той час у чоловіка була криза, – замовлень взагалі не було, а руки у нього «білі», «творчі» – на брудну роботу не пішов би, мовчки сидів вдома. Тож я прийняла рішення їхати закордон.
Через інтернет знайшла роботу у Польщі, куди одного разу їхала і моя подруга, як виявилося, вона ще два роки переді мною поїхала. Я хотіла оплатити навчання сину, а там може навіть і на квартиру вистачить. Правда, все перетворилося у те, що мені довелося протягом багатьох років забезпечувати не лише сина, але й чоловіка. Виходить, я працюю по-чорному в іншій країні, а він там сидить на дивані й очікує з моря погоди!!!
Не витримала, приїхала додому. Син навчався в омріяному університеті, проживав у своїй квартирі, а чоловік так і сидів вдома. Ніякі розмови на нього не діяли. До того ж син прийшов із новиною: він одружується. Ще один клопіт! – Назбирати на весілля синові. Прийшлося знову шукати роботу закордоном, паралельно думаючи про розлучення зі своїм лінивим чоловіком.
Познайомилися із невісткою, вона також із дуже малозабезпеченої сім’ї, які, скоріше всього, церемонію для дітей не потягнуть, навіть половину. Так прикро стало, що все лягло на мої плечі, не вимагати ж оплати від свахи. Дівчина просить у мене грошей на сукню, на церемонію і фотосесію. Каже, що хоче, щоб все було найкраще, це і для мого сина також.
Зараз не знаю, як вчинити. Виходить, я працюю, щоб розв’язувати проблеми усіх навколо. Син, невістка, чоловік – всі без роботи! Хочеться поїхати закордон і більше не виходити на зв’язок.
