Після закінчення колежду, я вирішив вступити ще до університету. Я хотів бути адвокатом. Це була моя така маленька мрія ще з дитинства. Я завжди хотів захищати людей, відстоювати їхні інтерести. Напевно, це мені дісталося від дідуся. Він також був юристом, а саме адвокатом. Для мене він завжди був прикладом для наслідування. Тому я твердо вирішив, ще в останній рік навчання в школі, що вступлю на юридичний. В університет мені одразу поступити не получилося, бо батьки не мали можливості мені оплачувати навчання, тому я поступив в юридичний коледж і пішов працювати, щоб ще вступити в університет оплатити своє навчання і стати нормальним спеціалістом.
Як я все собі запланув, так і сталося. Я пішов підробляти у наш відомий ресторан- офіціантом. Правда, зарплата була не дуже висока. За навчання допомагали платити мама з татом, але їм вже було легше платити менше.
Якось я обслуговував столик, де сиділо багато красивих дівчат. І святкували день народження подруги. Саме іменниця мені дуже сподобалася, я закохався в неї з першого погляду, вона була така мила, жіночна і водночас скромна.
.
Я не втрачаючи можливості, привітав іменницю, познайомився з нею і запросив її ввечері до нас в ресторан, на вечерю.Олена, так називалася та дівчина, згодилася.
Ввечері вона прийшла, ми розговорилися, я розумів одразу ж з першого дня, що це моя людина. Потім ми з Оленою часто почали зустрічатися. А згодом і з’їхалися жити разом. Я якраз закінчував вже університет. Дідусь пообіцяв мені, що допоможе з роботою, думав грошей у нас буде вистачати на знімне житло і на решту необхідностей. Дідусь, як і казав, свою обіцянку виконав. Влаштував мене помічником адвоката у приватну контору, до свого давнього друга. Робота мені подобалася, я дуже захоплювався тим, що роблю. Яку користь я приношу людям, тай гроші отримував за цю працю відповідні. Олена теж працювала. Вона була адміністратором в готелі. Тому жити ми почали разом і в нас все було добре, як у фінансовому плані, так і у особистих відносинах один до одного. Згодом я запропонував Олені вийти за мене заміж, жили ми разом вже три роки, тому пора було думати про майбутнє. Олена погодилася стати моєю дружиною, ми відсвяткували весілля. Оленині батьки допомогли нам з покупкою квартири. Половину суми ми самі назбирали, а половину дали вони.
В нас все було чудово. Дружина одразу після весілля завагітніла. У нас народилася донечка– Вікторія. Олена пішла в декрет і виховувала нашу дитину, я продовжував працювати, набиратися досвіду. З часом я захотів працювати сам на себе, тому пройшов немалий шлях, щоб стати приватним адвокатом. Моя сім’я, ні в чому собі не відмовляла.
Наша Вікторія виросла, пішла в садок, Олена повернулася на своє робоче місце. Одного разу я захотів прийти швидше додому, щось день був важким і я був дуже виснажений. І побачив свою дружину зі своїм другом в нашому ліжку. Виявляється вона відправила доньку до бабусі, а сама зраджує мені з моїм найкращим другом. Віталій, так звали мого друга, був молодший на п’ятнадцять років від мене. Не знаю, що Олена в ньому знайшла, але факт в тому, що вона навіть не намагалася виправдатися. Згодом я забрав доньку до себе, я хотів пробачити Олені, але вона втекла сама від мене і від відповідальності. Жаль мені тільки нашу донечку.
