Місяць тому у нас відбулася вечірка одногрупників з колледжу. Я був впевнений, що нічого особливого там мене не очікує, адже, практично всі ми живемо в одному місті, деякі стали кумами, майже всі були друзями в інтернеті.
Ми сіли в окремому залі в ресторані, відпочиваємо, ділимося новинами, пліткуємо, і тут ще один гість …
В дверях з’являється чоловік – «дівоча мрія», з шикарними розами в руках, в дорогому костюмі, зі шлейфом елітного парфюму, ми одразу і не зрозуміли, що це Льонька Трапезніков.
В колледжі він був непримітним, не виразним тихонею, і хоча над ним ніхто не знущався і не ображав, він постійно тримався окремо від всіх інших студентів, ні з ким не спілкувався, був дуже замкнутий.
Його тато був вантажником на меблевій фабриці, а мати померла, коли він вчився в школі. Завжди був охайним, але одяг був у нього не модним і дуже скромним.
Дівчата його зневажали, хлопці з ним майже не спілкувалися, хіба, що контрольні роботи Трапезникову дати вирішати.
Біля дошки він ніколи не відповідав, на семінарах, на усних відповідях його не викликали, він соромився, починав заїкатися, всі починали гигикати, а ось на програмуванні він був зіркою.
І ось така дивина…
У «дівчат» очі стали по п’ять копійок, коли до них дійшло, що це Льонька, такий стильний, підтягнутий, інтелігентний… Ми «хлопці», знітилися та відчули деякі завидки. І ось чому…
Виявилося, у нашого Льоньки – гадкого каченяти, квартира в Марокко і власна ІТ компанія, щасливо одружений вдруге, має двох синів. Всі наші мрії втілив вжиття тільки Леонід.
А як він поводився з дівчатами!!! Як справжній джентельмен! Подарував кожній по троянді, сипав компліментами, промовив яскраве привітання, розповідав про Марокко та Африку…
Все у нього було на відмінно.
Деякі наші одногрупники робили спроби перетягнути увагу на себе, але марно, Льонька був центром вечірки, а потім, коли почав прощатися, затискав дівчат в обіймах.
Після того, як він вийшов, декілька секунд було тихо, всі мовчали, кожен думав про свої мрії, і що він задля них зробив. Перед очами стояв Льонька.
Напевно, час нам всім виходити із зони комфорту, припиняти спокійне життя планктону…
