Чотири роки тому Аліна познайомилася з мужчиною. Він був від неї трохи старший. Різниця у віці складала п’ять років. Але це ніяк не впливало на їхні відносини, а навіть трохи і додавало романтики у стосунки. Чоловік був розведеним. Вийшло так, що у Антона, так називався обранець Аліни, був ще син від першого шлюбу. Який з якихось причин залишився з батьком. Хлопчику було п’ять років. І у жінки якраз була проблема, своїх дітей у неї не могло бути, що тільки вона не перепробувала. Колись до Антона, у неї були стосунки, майже на межі весілля. Але коли хлопець дівчини дізнався, що вона не може мати дітей, то просто покинув її. Бідолашна довго лікувалася, але всі спроби були марними. А тут їй дістався чоловік, ще й з готовою дитиною. Одним соловом у пари все було добре. А дитина коханого не завадила будувати їм нормальні стосунки. Захарко, так називався хлопчик, дуже тягнувся до Аліни, вона стала йому як нова мама.
У відносинах панувала ідилія. Якось у чоловіка і жінки зайшла розмова про спільну дитину. Антон дуже хотів ще донечку, оскільки сина він вже мав, а про дівчинку він завжди мріяв. Тай вік у нього був вже такий, що якщо не зараз, то потім може бути і пізно. Кожного разу чоловік питав Аліну про те, чи зможе вона йому народити, а вона все знаходила якісь відмови і жартувала. Але одного разу розмова про народження дитини зайшла в глухий кут і подружжя почало сваритися. Чоловік казав, що його обраниця придумує собі різні болячки і сама ставить собі діагнози. А вона у відповідь просто показувала всі заключення, які їй давали лікарі. Звичайно, для жінки це було образливо, але нічого з цим не можна було зробити. І дійшло до того, що коханий просто поставив дружині ультиматум або ж вона народжує або він її покине. Мені потрібна друга дитина, я вже не молодий- говорив Антон.
От раніше жінки могли вагітніти і народжувати хоч і десятьох дітей, а ти не можеш мені одну народити- обурювався мужчина. Всі ці розмови заводили Аліну у розпач, але вона точно знала, що не покине сина Антона в тому разі, якщо він піде від неї. Адже хлопчик і так настраждався, мало того, що його рідна мама відмовилася від нього. Так і тепер ще й я його повинна буду покинути, ой ні,- казала жіночка. Вона пояснювала чоловікові, що якщо навіть і завагітніє, то виносити цю дитину буде непросто, а може навіть і неможливо. А коханий чоловік просто цього не хотів приймати. Тепер жінка не знає як правильно їй вийти з цієї ситуації. А як ви думаєте і що порадите.
