Я-не різноробочий

І не прибиральник, не садівник, і не муляр … Я вчитель фізичної культури в гімназії, але по факту виходить, що чоловік-вчитель – повинен робити і вміти все безвідмовно та за власним бажанням.

Бути взірцем.

Це не про мене. Коли мені наказують зробити роботу, яку я не вмію, і ніколи з таким не стикався – мушу відмовити.Перед таким фактом я сьогодні поставив керівництво. Не вмію класти кафель, лагодити відеопроектор, замінити розетки, треба – запросіть майстрів.

„Ти ж мужик”.

Тут я згоден, але я і так два рази на рік вантажу макулатуру разом з учнями.Тут потрібна чоловіча сила.

«Залучити батьків!»

Я звертався, і мій одинадцятий клас завжди допомагав, але батьки планують випускні та вступи, хвилюються за ЗНО, їм, відверто не має діла до побутових справ гімназії.

«Приведи когось, он у медички онук без роботи…»

Цебто, не приведи, а винайми. Заплати. З чого? З зарплати фізрука та класного керівництва? Ну заради Бога, я ж не ейчар?

Ось на цьому підґрунті і не має спільної мови з начальством. Може, я щось не так роблю. Мені постійно натякають, що я кепський колега, що я уникаю зайвої роботи. А моє переконання таке, що кожен повинен займатися своєю справою. Вчитель – вчити, кухар – готувати.

Щасти всім!

Оцініть статтю
Я-не різноробочий