Я не знаю як вчинити: піти від чоловіка чи залишити все як є, заради нашої дитини

Я навчалася у медичному університеті. Не секрет, що у нас навчаються дуже багато іноземних студентів. Ось там я і знайшла свого заморського принца. Ми двоє навчалися на стоматологічному факультеті, часто відвідували пари в одній аудиторії, хоч групи у нас були різні.

Спочатку наше подружнє життя нагадувало мені немов казку та згодом я відчула різницю у менталітеті.

Так трапилося, що ще на 4 курсі я завагітніла від нього, і зрозуміло, що про кар’єру найближчим часом можна забути. Чоловік додому не повернувся, залишився жити зі мною та працювати на моїй Батьківщині. Я лише одного разу приїхала до нього в гості, познайомитися із батьками та показати онука.

Насправді мені було дуже важко сидіти дома із дитиною: я завжди вела активний спосіб життя, працювала із 14 років, а тут лише хатні клопоти. Кожен день був схожий на попередній: приготувати сніданок для чоловіка, погуляти з дитиною, помити підлогу, поскладати речі, приготувати обід, попрати одяг, приготувати вечерю і весь час наглядати за сином.

Замість підтримки від чоловіка я лише чула, що це мій прямий обов’язок як жінки. Я була шокована. Невже він сам немає рук, щоб помити після себе чашку або миску, чому мій чоловік кожен день чекає, коли я, втомлена від щоденної рутинної робити та доглядом за дитиною, подам йому вечерю, яка і так стоїть приготовлена на плиті.

Якщо я починала із ним суперечку на цю тему, отримувала відповідь, що жінки у його країні шанобливо ставляться до своїх чоловіків і ніколи їм не суперечать. Навіщо ж він тоді одружився зі мною? Я відчувала себе як білка у колесі, не було ні хвилини, яку можна присвятити собі, своєму навчанню та розвитку.

Коли дитині виповнилося 3 рочки, я захотіла вийти на роботу, щоб спілкуватися із людьми, заробляти власні кошти. Чоловік був суворо проти, через що виникали неодноразові скандали.

Одного прекрасного дня коханий відправився на свою Батьківщину, провідати батька, допомогти матері. Я не захотіла знову вирушати так далеко з малою дитиною, тому залишилась вдома.

І тут я зрозуміла, як мені добре бути дома без нього. Не потрібно виготовлювати кулінарні шедеври по декілька разів на день, прати носки, намивати підлогу до дзеркальної чистоти, бо по-іншому не можна. Тепер думаю кожного дня: можливо, потрібно піти від чоловіка?

Оцініть статтю
Я не знаю як вчинити: піти від чоловіка чи залишити все як є, заради нашої дитини