Я у відчаї, не знаю, що мені робити. Річ у тому, що я загубив собаку своєї коханої дівчини. Катерина полетіла відпочити на два тижні з подругою на море, в Туреччину, а я з великим задоволенням напросився доглянути в цей час за її собачкою на ім’я Семен або просто Сєня. Сенько по породі карликовий шпіц.
Дуже популярна та занадто коштовна тваринка. Прикольна така вертихвістка і гавкає дзвінко. Причому гавкати любить, тільки дай волю, з приводу і без! Але Катерина спочатку лаяла його за нікчемний гавкіт, привчала. Зовсім інша справа – коли стукають у двері чужі люди. З гавкотом у нас дотепер бувають проблеми, але вже набагато краще, ніж раніше.
Я і сам песика дуже люблю. Собачка дуже ласкава, завжди оближе мені все обличчя при зустрічі, проситься в обійми.
Поки ми сиділи на карантині я його навчав простим базовим командам – сидіти, лежати, дай лапу, дай п’ять, крутись, проси, повзи, скажи “гав”, зайчик. Займався з ним по годині в день – вивчив все одним махом)) Це дуже добре займає мозок собаці, вони таке люблять!
Колись на перші прогулянки Катруся виносила його просто на руках, давала звикнути до вулиці, шуму машин. Потім ми разом купили нашийник і повідець і вже вигулювали Семена як повноцінну собаку.
Три дні тому я вийшов з ним ввечері гуляти й вирішив купити собі цигарки. Було вже пізно і кіоски всі позакривалися, а в супермаркет мене охоронець з собачкою навіть на руках не пропустив. Козел! Я, як дурень, й додумався прив’язати Сенька за бильця біля входу. У магазин заскочив лише на п’ять хвилин, виходжу … а собачки ніде немає.
Навіть не знаю, може він сам відчепився й втік (тваринка дуже спритна і рухлива) або його вкрали. Я майже до ранку бігав по району, кликав, в підвали навіть лазив, розпитував людей. Днем на зупинках оголошення розклеїв, тільки поки ніхто не відгукується, а якщо собачку украли, то, звичайна річ, і не відгукнеться.
Тепер я зовсім не знаю, як мені бути. Дівчині телефоном я розповідаю, що з Семеном все гаразд, щоб вона нічого не запідозрила, бо. Звичайно вона розхвилюється, засмутиться, і відпочинок буде зіпсований. Вже думав купити їй таку ж саму собачку, але взагалі-то собака дуже породиста і коштує пристойно, та й моя кохана відразу ж зрозуміє, що це не її пес – це навіть я зрозумію, що нічого з цього задуму не вийде. А раптом інша навіть такої ж породи собака, не буде такою ж ніжною, як Сенько або ще з якихось причин Катерині не сподобається.
Був у мене з колишньою дівчиною недавно випадок, коли я забув в метро її парасольку. Так ми через це мало не посварилися, тому що ця парасолька була подарунком її покійної бабусі. Так то парасолька, а тут взагалі-то жива істота, яке вже довгий час живе поруч, зустрічає з роботи, стрибаючи від радості на задніх лапках.
Друзі радять мені зізнатися, поки Катруся у від’їзді, мовляв, поки приїде, охолоне й перестане злитися та горювати. А я так ще більше боюся. Якщо вона буде поруч, я хоч вираз її обличчя буду бачити і вибачення просити, а так раптом вона так там, на відпочинку, розсердиться і закрутить з ким-небудь курортний роман. Або дуже засмутиться і буде не відпочивати, а тільки сумувати за своїм вірним товаришем. Як на мене, то краще мати неживі іграшки або комп’ютерні ігри – їх можна замінити, якщо зламаються.
Один хлопець радить збрехати, що собаку збив п’яний водій. Але раптом Сенько ще знайдеться або випадково зустрінеться Катерині на вулиці? І взагалі, я не хочу брехати, хоча вже брешу, що все добре.
Одним словом, заплутався я зовсім. Дуже боюся втратити кохану дівчину. Потрібно зізнаватися.
Але як і якими словами, не знаю. Буду чекати, може хтось що не будь порадить, тим паче я десь прочитав, що не буває поганих собак, бувають погані господарі! Перш ніж завести собаку, подумайте над усією відповідальністю, що на вас чекає. Адже навіть маленька собака додає клопоти в наше життя, з нею так само потрібно займатися, присвячувати їй час, виховувати і доглядати. Тоді собака буде радувати вас, а ви отримаєте самого вірного друга!
