Запросив дівчину до власної оселі і тепер найщасливіша людина у світі.

Я довший час не міг досягнути того, щоб нарешті бути поряд зі своєю коханою. Якби не мій такий чоловічий вчинок, то, напевне, б і досі був сам. Я жив у селі все життя, ця сільська буденність мені вже так набрuдла, що хотілося швидше виїхати звідти й приїжджати тільки в гості до рідних. А про це я почав задумуватися ще в школі, коли вчився в десятому класі. Так постановив собі, що буду добре навчатися і вступлю на державне навчання. Бо іншого виходу вибратися із цієї “дuри” я не бачив, батьки грошей сильно не мали, щоб оплачувати мені науку. От взяв себе в руки, як то кажуть і цілий десятий і одинадцятий клас присвятив себе навчанню. Мені було все цікаво, інколи навіть ночами не спав, читав різну цікаву літературу. І це неабияк знадобилося, я успішно склав іспити й вступив на державне, так як і планував.

Мені дали кімнату в гуртожитку. Обрав економічний факультет. Нові друзі, знайомства, все це приносило тільки радість. Викладачі у нас були дуже розумними й досвідченими, намагалися донести до студентів максимально корисну інформацію. Було дуже захоплююче, мене брали на різноманітні конкурси, де здобував переважно перші місця.

Одного разу познайомився з дівчиною. Її звали Алла. Така красива блондинка з блакитними очима і прекрасною усмішкою. А зустрілися ми у мого одногрупника на дні народженні. Вона його рідна сестра. Аллочка спочатку не підпускала мене до себе, а потім все ж таки погодилася дати свій номер телефону. На наступний день після цього свята, вирішив зробити перший крок і зателефонувати своїй новій знайомій. Неочікувано для себе почув відмову, приятелька сказала, що зайнята і не зможе нікуди вийти. Ну я зрозумів і подумав пізніше ще раз задзвоню. Пройшов тиждень і вона зателефонувала сама. Ми зустрілися, пішли у кафе, гарно посиділи. Я був в захваті від нашої зустрічі й вирішив запропонувати їй стати моєю дівчиною. Але чомусь Аллуся і не відмовила, і не сказала так. Після пропозиції я ще довго просив її бути разом, але вона наголошувала на тому, що ще не час, треба спочатку придивитися один до одного. Ніяк не міг домогтися її згоди, якби не мій вчинок.  Подумав, що ми вже дорослі, а я навіть не маю куди запросити свою обраницю, крім кімнати в гуртожитку, тому вирішив орендувати квартиру. Гроші в мене були, влаштувався на роботу. І тоді, коли все довів до ладу покликав кохану до себе додому, запитав останній раз її згоди. І нарешті, вона сказала так, згодом ми почали вже й разом жити. А зараз виховуємо двох синочків і найщасливіша пара на землі. А треба було всього- на- всього показати, що я чогось у житті вартий.

Оцініть статтю
Запросив дівчину до власної оселі і тепер найщасливіша людина у світі.