Я запросила свою тітку в гості, але краще б я того не робила. А то забагато вже цікавої інформації, я дізналася про свою сім’ю і дітей, від тітки. Колись ми з батьками жили по сусідству із моєю тіткою. Це була татові рідна сестра, тьотя Ліда. Вона жила без чоловіка, виховувала тільки доньку. Ми добре спілкувалися з тіткою Лідою, вона завжди допомагала моїй мамі. Пам’ятаю як залишалася зі мною, коли мама з татом були зайняті у своїх справах. Тітка Ліда була завжди до мене доброю. Вона працювала в школі вчителем географії. І саме мене вчила цей предмет. Оцінки, звичайно, в мене були всі відмінні. А також вона завжди допомагала мені з уроками. А особливо любила допомагати мені, коли нам давали завдання в школі з математики . Я не дуже любила цей предмет, тому він мені важко давався, а тітка Ліда завжди була готова прийти на допомогу.
Я виросла. Пішла вчитися. Переїхала від батьків у інше місто і зняла там квартиру. На початку, коли я тільки почала вчитися, батьки допомагали мені грошима. Треба було і за квартиру заплатити, і навчання оплатити, і на їжу. Я щоправда, після пар в університеті трохи підробляла, але грошей всеодно не вистачало на все. Дуже була вдячна батькам за їхню фінансову підтримку, якби не вони, я не знаю чи справилася б. Згодом я закінчила університет. Пішла працювати, влаштувалася адміністратором у готель. Я закінчувала факультет готельно ресторанного бізнесу. Вчилася навідмінно, тому з роботою проблем не було. Ще й знала добре англійську, а в готелі ці знання мені дуже знадобилися. Зарплата була хорошою. Мені почало вистачати на все і перестала брати у батьків гроші.
Якось я познайомилася з одним із постійних клієнтів готелю, в якому я працювала. Анатолій, так звали цього клієнта, часто приїжджав у наше місто і поселявся в готелі, де я працюю. Я бачила, що подобаюся йому. Він запросив мене декілька разів на каву. Так ми й почали зустрічатися. Але було одне але між нами, це була відстань. І ми з Анатолієм вирішили, що він переїде у моє місто і почали жити разом. Він влаштувався на роботу, в нас все було добре. Згодом я завагітніла і народила Анатолію сина. Пішла в декрет, зараз проводжу весь свій час з малюком. Мені було трохи скучно, от я й запросила в гості свою тітку Ліду. Коли вона приїхала, я була дуже рада її бачити. Ми пили чай на кухні, я спекла смачні тістечка, сиділи і розмовляли. Мій синочок мав тоді один рік. А тітка все не могла заспокоїтися і казала:- Дивлюся на твого сина і не знаю як ти з ним справляєшся. Він постійно в тебе на руках. Ти ще годуєш грудьми, от моя Світлана, так називалася тітки донька, вже давно відлучила свою малечу від грудей.- А ти що, ще колишеш синочка в люльці, от моя Світлана залишає увімкненим телевізор, включає дитині мультики і йде геть. Чесно, тітка мене так роздратувала своїми повчаннями, що я була вже не рада, що запросила її в гості. Це моя дитина, і я знаю краще, як мені виховувати власного сина.
