Я живу один у великій розкішній квартирі, заробляю добре, працюю в ІТ сфері. Так уже я звик жити один, кожного дня дім робота сам собі готую їсти, сам прибираю, сам купляю продукти. Одним словом все роблю сам. Але мені завжди хотілося знайти людину, яку б я щиро покохав. Недавно прикупив собі красивий автомобіль, сфера в якій я працюю дає мені чудовий дохід. Я дуже радий цій покупці адже тепер сам зможу їздити до своєї мами на своєму авто, а не на автобусі, це єдина людина, яка в мене залишилася з рідних, тато помер, коли я був ще зовсім малим.
Був красивий осінній день, я вирішив всі свої справи і поїхав до мамусі. Вона вже в мене немолода, але сил у неї ще можна й позичати. Насаджує город кожного року, обробляє клумби біля хати, до речі дуже красиво. Ще консервацію встигає зробити. Я приїхав, мама завжди радо мене зустрічає. Спекла мій улюблений грибний пиріг і ми сіли пити чай. Почали розмовляти про мене і мою долю. Мама каже: -Синочку, коли я нарешті дочекаюся внуків, а вже старша хочеться так віддавати комусь свою любов.
Я відповів: – Мамо я б з радістю, але не трапилася мені ще така людина в якій я б зміг побачити те що я хочу. Ми ще довго сиділи пили смачний час з пирогом, пиріг цього разу вдався в мами дуже смачний. Я бачив ,що вже смеркає тому потроху почав збиратися їхати додому. Мама як завжди з пустими руками мене нікуди не пустила. Дала мені всяких смаколиків і я поїхав.
Надворі було вже темно, але дуже тепло. Але тут почав падати дощ я старався їхати помаліше. Бачу стоїть на дорозі жінка з дитиною– хлопчиком років восьми або десяти і зупиняють машини. Я вирішив зупинитися і вияснити в чому справа. Підійшов до жінки вона вся заплакана, тому говорити нормально не могла. Хлопчик, який стояв біля неї виявився її сином. Дитина почала розповідати чому вони з мамою тут стоять. Сказав, що вони втекли з дому від батька. Його тато любив випивати і в той момент був неконтрольованим тому бив його маму. Я запропонував сісти в машину, ми поїхали. Оксана так звали цю жінку по дорозі від втомленості заснула, а Максимко її син почав зі мною розмовляти. Розповідав як він вчиться, казав що обожнює компютери. Цікавився моєю роботою чим я займаюся. А ще мене здивувало, коли дитина розповіла , що він змушений підробляти. Каже , мию машини після уроків. Ми доїхали до моєї квартири. Я розмістив своїх нових гостей і також пішов спати. Коли прокинувся зранку Оксани з сином вже не було в квартирі. На столі лежала записка: -Дуже дякуємо, що не залишив нас в біді. Я зрозумів, що Оксана повернулася назад до чоловіка, але мене ніяк не покидали думки як вони будуть жити з батьком п’яницею.
Пройшло трохи часу. В мене нічого не змінювалося робота дім, дім робота. Одного разу я збирався на зустріч з партнером по роботі. Їхав по дорозі думаю заїду на мийку машина була дуже брудна, а зустріч важлива має все гарно виглядати як моя машина, так і я.
На мийці на яку я заїхав я побачив Максима, сина Оксани. Хлопчик якраз домивав машину і моя була наступна в черзі. Я почав розпитувати хлопчика як мама, як вони зараз живуть. Максим відповів мені, що нічого не змінилося. Каже тільки мама пішла на роботу в супермаркет касиром влаштувалася, бо грошей критично не вистачає. Каже, батько пити не покинув тільки ще більше почав. Мені стало так шкода хлопчину, я заплатив йому гроші за те що помив мені машину. І тут подумав собі можливо якось їм допомогти. Я кажу Максимові:- Я хочу вам допомогти, давай підемо в магазин я хоча б вам продуктів куплю. Бо гроші просто так Максим у мене не брав. Дуже вихованим хлопцем виявилася ця дитина.
Максим погодився. Ввечері я повертався з ділової зустрічі. По дорозі забрав Максимка і ми поїхали зустрічати Оксану з роботи. Зайшли в супермаркет я купив все, що необхідне.
Оксана якраз звільнилася дуже дякувала мені. Казала що не подумала б що доля нас зведе ще раз. Я запропонував їм з сином наступного дня зустрітися піти на прогулянку. Оксана довго вагалася, але згодилася. На наступний день ми зустрілися, повели хлопчика в цирк, а самі з Оксаною пішли пити каву. Я ніяк не міг почати розмову, але все ж наважився. -Оксано переїжджай до мене з сином, в мене квартира велика місця вистачить всім, якщо не хочеш безкоштовно, я буду здавати вам кімнату, звичайно в думках я знав точно , що гроші не буду брати. Оксана почала плакати, казала як їй важко з чоловіком, син стражджає. Вона погодилася.
Зараз ми живемо як сім’я, з чоловіком вона розлучилася, я зрозумів, що закохався. Скоро Оксана подарує мені донечку.
