Марія жила у маминої подруги на квартирі. Але невдовзі вона з’їхала, бо виявилося, що подруга із самого початку була проти того, щоб Марія пожила якийсь період в неї. Марія закінчувала коледж і хотіла вступити в університет. Але чомусь їй не вдалося. Не склала іспити. Мама Марії була дуже не задоволена тим, що донька не вступила. Але вони цьому не надали такої важливої уваги і навіть, не пробували ще раз вступити. Мама Марії порадила доньці їхати у більше місто і влаштуватися на роботу. Вони жили в сільській місцевості, а роботи нормальної тут не було. Можна було влаштуватися або продавцем у магазин, або поштаркою. Тому мама Марії хотіла, щоб у дівчинки було світле і щасливе майбутнє. Була тільки одна проблема- це житло. У місті, в якому Марія вже знайшла роботу, знімні квартири були дуже дорогі. Тут, якось за вечерею, мама Марії напекла смачних рогаликів і вони сіли пити час. Якось знову зав’язалася розмова про роботу. І тут мама Марії згадала, що в цьому місті, де збирається працювати Марія, живе її давня подруга.
Вони дружили колись з нею в університеті, потім роз’їхалися хто куди. І не підтримували зв’язок, хіба декілька разів зустрічалися на зустрічі випускників. Мама Марії, одразу ж на наступний день, подзвонила до Надії, так звали її подругу. Запитатися чи можна, щоб її донька пожила в неї деякий час. Надія одразу ж підняла трубку і щасливим голосом запитала, як справи у мами Марії. Вони почали говорити, згадувати про все хороше. Виявилося Надія живе сама, заміж так і не вийшла. Працює на роботі за спеціальністю і має домашнього улюбленця Міккі, так звали собаку Надії. Вже прикінці розмови, мама Марії, Катя, вирішила запитати чи можна, щоб Марія пожила в неї деякий час. Казала, що квартирну плату буде оплачувати вчасно, тільки, щоб ціна була нормальною. Надія погодилася, казала гроші за квартиру брати не буде.
От Марія і вирушила. Приїхала до Надії, вони познайомилися. Надія нагодувала Марію смачним обідом, який приготувала. Пройшло трохи часу, Марія звикла вже до Надії. Вона по квартирі все робила. Як тільки прийде з роботи і вечерю зготує, і з Міккі погуляє і покупає його. Підлога в квартирі блистіла , речі пахли свіжістю. Марія ще й встигала випікати різні смаколики до чаю. Дівчині було добре у Надії, тай до робочого місця було близько. Якось Марія раніше повернулася з роботи і випадково почула розмову Надії по телефону. Надія каже:- Та як вона мене вже дістала, пилососить кожного дня, електроенергію хто буде оплачувати. А пиріжки свої пече через день, газапостачання тепер дороге- казала Надія, до своєї колеги по роботі.
Марія одразу зрозуміла, що вона в цій квартирі зайва і вирішила піти геть. Зарплата їй тепер дозволяє винайняти хоча б однокімнатну квартиру. Зранку, вона зібрала свої речі, залишила оплату за квартиру і записку, в якій дякувала за гостинність. Надія, ніби була й рада, що немає вже Марії, але згодом вона про це пожаліла. Бо в домі їй доводилося робити порядок самій, тай випічку таку смачну як пекла Марія вона ніде ще не їла.
