Історія про те, як я нарешті надіялася зустріти своє щастя, але вкотре переконувалася, що мені не щастить.

Я нещодавно вийшла заміж. У нас у сім’ї все було добре, Валентин так звали мого мужчину, прекрасно до мене відносився. Ми часто проводили час разом, попри те, що чоловік багато працював. Він дарував мені багато квітів, запрошував у ресторан на вечері, влаштовував багато сюрпризів. Дозволяв гуляти зі своїми подругами і не ображався на це. Одним словом, ми жили душа в душу, як то кажуть. Я зі свого боку теж була небайдужою по відношенню до коханого. Старалася догодити йому як тільки могла. І у квартирі створити домашній затишок і обід на столі був завжди приготовлений, і одяг чоловіка випрасуваний і випраний завжди.

Як казала моя мама, мужик повинен бути завжди ситий і щасливий. Цієї поради я дотримувалася сповна. От так і йшов час. Ми з Валентином працювали, жили собі спокійно, доки одна новина мене просто вразила. Коли я дізналася про це, то ні спати, ні їсти не могла, навіть дихати якось важко було. Якось Валік прийшов з роботи і пішов в душ. Несподівано до нього хтось подзвонив. Я практично ніколи не брала в руки його телефон, але цього разу вийшло так, що вирішила підняти трубку й сказати, що чоловік зайнятий. Я почула голос незнайомої жінки, яка мило сказала, щоб Валентин передзвонив. Я не розуміла хто це. Коли любий повернувся з душу сказала, що йому телефонувала якась жіночка. Мене це дуже тривожило, цей дивний голос панянки і як вона люб’язно казала покликати мого ж мужчину. Вночі перед сном я зробила те, що ніколи від себе не чекала. Взяла телефон коханого і почала читати його повідомлення і переглядати дзвінки. І виявила там для себе щось шокуюче. Величезна кількість смс від якоїсь Ангеліни. В яких було вказано про її любов до мого Валентинчика. На ранок проснувшись, я посва8илася з ним. Він кричав на мене через те, що я зачіпаю його особистий простір. Мовляв, я не маю жодного права його перевіряти. Може й так, але те, що я там прочитала, то почуття провини мене не гризло, як то кажуть.

Пройшло трохи часу я помічала, як мій коханий постійно затримується на роботі, його ставлення до мене кардинально змінилося. Він став байдужим, нічого не робив для того, щоб покращити наші відносини. Одним слово, я розуміла, що Валентин мені зраджує і ми вирішили спокійно розлучитися. Шкода, що так сталося, але іншого виходу з цієї ситуації ми не бачили. Довший час я жила сама, була в зат2жній депр8есії. Але згодом почала потроху виходити зі свого такого пригніченого стану. Шукала нову другу половинку, думала не склалося з одним, то з іншим точно получиться. Познайомилася на сайті знайомств з одним чоловіком. Він запросив мене в кафе. На перший погляд виявився непоганий і навіть дуже порядний. Ми сиділи за столиком, грала хороша музика, замовили смачне вино і розмовляли. Як тут я чую дзвінок. Виявилося, що я забула закрити кран у ванній кімнаті й затопила сусідів. Мені терміново потрібно було бігти додому. Остап, так звали мого нового знайомого, ніяк не відреагував на мою про8лему, а лише сказав:- Залишиш гроші за винце і страви, які ми замовляли. Вірите, мені стало так образливо в перший же день вийшло так, що це лицемір і жадібний хам. Я викликала таксі, оплатила рахунок і на деякий час взагалі перестала думати про чоловіків, а то щось не щастить мені на нормальні відносини зовсім.

 

Оцініть статтю
Історія про те, як я нарешті надіялася зустріти своє щастя, але вкотре переконувалася, що мені не щастить.