Чоловік зовсім не допомагав мені з домашнім хазяйством. Коли він хоча б багато працював на роботі та заробляв гроші, я ще могла його зрозуміти. Однак нещодавно його звільнили, в силу різних обставин. Тож тепер ми живемо моїм коштом та завдяки відкладенням.
Я сказала, що поки він не знайде собі роботи, нехай допомагає мені по дому. Приготування їжі зовсім не для нього, тож коханий став мити підлоги та посуд, виносити сміття та прасувати білизну. З цим Сергій справлявся непогано, особливо, як для чоловіка, який ніколи таким не переймався. І тут мені спало на думку відправити його самого у продуктовий магазин. До слова, цього Сергій також ніколи не робив.
Написала цілий список, що потрібно придбати, дала потрібну суму, – все як з малою дитиною. Пройшло понад три години, перш ніж горе-чоловік повернувся додому із двома великими пакетами. І так, приготуйтеся сміятися:
- Написала купити мийний засіб – приніс звичайну ганчірку для пилу. Хоча б мило якесь взяв, не кажучи уже про засіб для миття посуди чи порошок.
- «Йогурт з бананом», – купив окремо йогурт (звичайний, грецький) та банани на вагу.
- «3-4 кілограми картоплі» – взяв два пакети: в одному 3 кілограми, в іншому – 4. Ну логіка працює, звичайно.
До того ж, коханий зумів придбати прострочене молоко та уже тверде, мов камінь, печення. Скоріш за все, більше його самого у магазин не відправлю.