Ми з Яною вже довго зустрічалися. У нас були чудові відносини. Спочатку я чекав, поки моя кохана закінчить школу, бо коли ми познайомилися, то їй було всього п’ятнадцять, а потім вона вступила до університету. Вчилася, я пішов служити й нарешті ми разом. Вона дочекалася мене, а я її. Моя Яна не поспішала виходити заміж, хоча я не одноразово їй про це говорив. Дівчина казала, що повинна спочатку знайти достойну роботу, влаштувати себе в житті, як то кажуть. Я погоджувався, бо знав як це добре, коли є робота, яку ти любиш і тобі хочеться працювати. Через рік Яночка знайшла своє заняття про яке мріяла, ми переїхали із села в місто і кохана почала часто наголошувати на тому, що потрібно мати власне житло. Вона хотіла взяти гроші у кредит, щоб купити власний дім.
Яна хотіла саме будинок, а не квартиру. Але спочатку ми жили у квартирі, хоч і знімній. Я все прекрасно розумів, що моя майбутня дружина хоче оформити дім на себе. І якщо ми коли- небудь розлучимося, то будинок залишиться їй. Бо куплений він ще до весілля. А кредит ми будемо разом виплачувати. Я не хотів потім залишитися у розбитого корита. Хоча в мене й ніколи думки не було, щоб покинути дівчину, я її дуже кохав. Одного разу у нас знову розпочалася розмова про житло. Я казав Яні:
– Купимо дім, коли вже одружимося, я хочу, щоб це було наше спільне гніздечко. Не переживай, я тебе ніколи не покину.
А вона мені у відповідь:
– Ні, я хочу саме так і не інакше, про розлучення я не думаю, але виконай моє прохання.
Я знав, що тут щось не так. І нарешті до мене дійшло, чому моя кохана так почала думати. Це все через її батька, він у неї дуже строгий і мене чомусь ніколи не сприймав, як нормального мужчину досі не збагну чому. Моя обраниця була єдиною донькою в сім’ї, я розумію як батьки її люблять. І все ж вона взяла гроші у кредит і купила дім. З кредитом трохи допоміг її тато, наскільки я знаю. Але всеодно мене це дуже образило. Я не хочу будувати стосунки з недовіри. І коли людина ще не одружившись, уже думає тільки про себе, то яке може бути щасливе сімейне життя. А батько Яни неправильно вчинив, бо я теж не остання людина в її житті і мою думку потрібно поважати. Ми посварилися, не знаю чи помиримося коли- небудь, але поки що я не хочу.
