У мене чудова й велика сім’я. В нас з чоловіком троє дітей-два хлопчики й дівчинка. Щасливий шлюб, здорові діти все добре. Але як і в більшості сімей є фінансові питання і проблеми. Простіше сказати, бракує грошей, щоб ще краще себе почувати. Діти у нас з Миколою, так називається мій чоловік, вже старші. Хлопчикам по дванадцять років, вони в мене близнюки, а дівчинка старша, їй сімнадцять. Закінчує школу і мріє стати програмістом.Тому я вирішила влаштуватися на роботу, оскільки треба допомогти донечці зі вступом. Тай просто вже набридло стільки часу проводити вдома. Тому я попросилася на роботу до своєї сестри — Вікторії. Вона мала власний бізнес.Займалася перукарською справою і візажем. Було вільне місце адміністратора у її салоні краси.
Ми з нею дуже дружили, в нас були прекрасні відносини, любили прогулятися разом або ходити по магазинах, проводити час разом. Вікторія часто довіряла мені свої секрети. Я думала, що все буде добре, але коли я запропонувала свою кандидатуру на посаду адміністратора, почула для себе шокуючу відповідь. Вона сказала : ні.
Не можу зрозуміти чому чи то через те, що батьки купили нам з чоловіком нещодавно автомобіль.Точніше подарували нам на річницю весілля. Можливо, в неї це викликало почуття образи або заздрості. Не розумію чому, адже бізнес процвітав.Так, вона сама почала все з нуля, як то кажуть. Але з величезною допомогою батьків, як і в матеріальному плані, так і у моральному. А у мене все зовсім по іншому, ми жили у квартирі, якій залишилася, Миколі від бабусі, чоловік заробляє і заробляв завжди сам. І тут мої мама з татом вирішили нас якось підтримати. Подарувати авто, сім’я велика.Цей подарунок був тоді дуже доречний. Я довго не думаючи, вирушила на пошуки іншої роботи. Довго шукала, вакантних місць чомусь не було. Я за освітою — менеджер управління. Але все ж я знайшла.Влаштувалася в готель, також адміністратором. Робота чудова, а головне високооплачувана. З сестрою перестала спілкуватися, оскільки й вона зі мною. Шкодую дуже, що все так сталося.
Я вважаю, що все ж, вона змінить свою думку і зрозуміє, що батьки нас однаково люблять і хочуть допомогти. Важливо приймати це і берегти теплі відносини, адже ми з Вікою все ж не чужі.І сімейні цінності в цьому випадку дуже важливі. Надіюся сестра зрозуміє все і змінить свою думку.
