Мої батьки, Рима й Арсен познайомилися на роботі, коли мама працювала вихователем у дитячому садочку. Тоді тато приїхав забирати свого племінника пізно увечері, бо нікому було забрати, в сім’ї стались непередбачувані обставини. Зі слів Арсена, він одразу закохався в прекрасну жінку і подумав собі, що як захоче стати його дружиною, то вони неодмінно справлять весілля.
Того вечора молоді люди розговорились і домовились про побачення. З часом почали зустрічатися і ходити разом на дискотеку та на прогулянки. Через 7 місяців після знайомства тато зробив пропозицію і мама погодилась.
Настав час знайомитись із родичами. Тесть та теща прийняли Арсена одразу, адже він мав гарну роботу, був статний, роботящий та розумний. Та ще й було видно, як їх дочка сяяла біля нього. Єдине, що їх непокоїло, то це швидкість їхнього заміжжя. Але вже не маленька доня заспокоїла, сказавши, що це виважене рішення.
Коли приїхали в рідне село Арсена, Рима зраділа, що її приязно прийняли. Здавалося, що вона всім сподобалася. Майже не помітно було, як скоса поглядає на неї мати майбутнього чоловіка, Галина Володимирівна. А коханий Рими все бачив. Перед від’їздом ненадовго затримався в хаті. Вийшовши через декілька хвилин, швидко взяв наречену за руку і потягнув з двору.
Пізніше пояснив їй, що матір заборонила йому одружуватися, тому що Рима якогось не такого роду. На її думку, вона не була підходящою партією. Але ні батько, ні мати не послухались і відгуляли весілля без благословення з однієї сторони. Це їм відгукнулося в майбутньому.
Я, найстарша дочка, народилася недоношеною. Мене ледь виходили батьки моєї мами за рекомендаціями та наглядом лікарів. Арсен був незмірно радий дитині, довго чекав, доглядаючи за вагітною Римою. А після народження доньки не приїздив додому.
Моя матір розказувала, що вони декілька разів зустрічалися таємно, щоб поговорити та провести разом час. Батько мій постійно передавав пакунки з гостинцями та одягом. Продовжував турбуватися як міг і надалі.
Причиною ж такої ситуація стався ультиматум матері Арсена. Вона сказала, що її син не має жити з «тою жінкою» і виховувати «не своє дитя». Обіцяла, що прокляне усіх трьох, якщо він насмілиться не послухатись. Бувши забобонною людиною, мій тато, щоб вберегти сім’ю, був змушений перебувати 2 роки далеко від нас.
Тільки після смерті Галини Володимирівни, Арсен знову повернувся до Рими та більше ніколи не покидав свою мудру дружину і прекрасних діточок.
