Моя свекруха – жінка з важkим характером. На щастя, за роки подружнього життя із чоловіком, Миколою, я до неї звикла. Часом навіть здається, нібито знайшла із нею спільну мову. Проте нещодавно трапився випадок, після якого матір чоловіка 0бразилася і на мене, і на свого сина, а я до тепер не розумію за що.
Пані Марія завжди хотіла бути ближчою до свого єдиного синочка і я її прекрасно розуміла. Коли ми збиралися разом всією родиною, свекруха займала місця біля Миколи: за столом, у машині, у кінотеатрі та театрі, а мене ж відштовхувала на задній план. Хоч мені це не подобалося, але я була не з гордих людей, тому ніколи не пepeчила: навіщо псyвати стосунки із ріднею?
Минулого літа я з чоловіком та дітьми вирішили нарешті відправитися у довгоочікуваний сімейний відпочинок. У нас є домашній улюбленець, кіт Васька. Звичайно, ми поїхали до свекрухи зі свекром попросити їх доглянути за нашим пухнастиком. Натомість отримали обурення матері, що її не покликали з собою. Обдумавши все з чоловіком придбали ще два квитки на море. До слова, Ваську залишили у моєї подруги.
Місця у літаку обрали заздалегідь: я поряд з чоловіком, діти окремо і батьки чоловіка також поряд. Проте уже під час посадки пані Марія зажадала сісти разом із сином. Я була шокована. Тоді втрутився Микола: він сказав мамі, що якщо вона не буде поряд із ним, то нічого з нею не станеться.
Всю відпустку і до тепер свекруха з нами не розмовляє. До тепер не розумію, що ж трапилося.
