Був сонячний красивий. Літо це завжди моя найулюбленіша пора року. Ми завжди з друзями їдемо кудись відпочивати, ці теплі ночі, гарні сонячні дні. Я це все обожнюю.
От ми одного разу зібралися з Вікторією, так звали мою кохану дівчину і з нашими спільними друзями поїхати в гори відпочивати. Якраз незабаром у Віки день народження. Я запланував собі саме в цей день зробити своїй Вікусі пропозицію. Ми довго зустрічалися. Познайомилися ще коли я був в школі. Це був одинадцятий клас. А моя дівчина вчилася в юридичному університеті на першому курсі. Коли ми познайомилися я зразу відчув, що це моя людина. Нам було дуже добре вдвох. Познайомила нас спільна знайома.
Вікторія одразу погодилася, коли я запропонував їй зустрічатися. Наша казка так красиво починалася. Кожного дня я думав тільки про неї намагався проводити якнайбільше часу зі своєю коханою. Вона вчилася в іншому місці, тому рідко приїжджала додому. Я вирішив, коли закінчу школу обовязково також вступлю в той університет, який знаходиться в місті де навчалася Віка.
Ми часто спілкувалися по телефону, наші спільні прогулянки приносили велику радість.
Одного разу ми пішли збирати підсніжники була саме ця пора, яка приносить ці прекрасні квіти, до речі це її улюблені.
Я запитав свою дівчину:
– Невже любов до тебе може бути така невибаглива і щира?
Вона відповіла:
Так, я не вірила що коли- небудь зможу зустріти таку людину як ти.
– Я люблю тебе– сказала Вікторія.
Я закінчив школу, але на жаль вступити до університету в тому ж місті, що й Віка не вдалося. Тому ми продовжуємо з Вікторією стосунки на відстані.
Але вже Віка закінчує університет має отримати диплом, тай мені ще залишилося зовсім трохи довчитися. Тому я й вирішив зробити пропозицію щоб бути впевненим що ми будемо разом завжди.
Настав день народження Віки ми як і домовлялися поїхали з друзями в гори.
В горах було дуже красиво я придумав і обдумав наперед як зробити їй пропозицію .
Замовив столик в ресторані, в мене був друг який саме з нами поїхав відпочивати. Він дуже красиво грав на фортепіано. Нам повезло що у цьому ресторані який я замовив був цей інструмент. Євген так звали мого друга готовий, я теж. Чекаємо Вікторію. Красиве місце хороша обстановка. Женя так красиво зіграв, що весь персонал і гості закладу йому оплодували. Я наважився поставити Віці запитання:
– Моя кохана маленька дівчинко. В цей чудовий день я хочу тебе привітати з днем народження.
І хочу тобі запропонувати стати моєю дружиною.
Вікторія розплакалася від щастя і відповіла так.
Я був дуже щасливий.
В горах ми пробули ще декілька днів і поїхали додому. Дуже гарно відпочили.
Я готувався до останнього року в університеті адже він був найважчим багато іспитів. А віка якраз мала державний і останній іспит, який склала навідмінно.
Прийшов момент коли моя дівчина вирішувала чи залишатися їй в тому місті що вона вчилася чи повертатися додому і шукати в рідному місті роботу.
Але тут так сталося що Вікіні батьки купили в тому місті, де вона вчилася їй квартиру, це був подарунок на її день народження. Про який я дізнався пізніше.
Тому й моя Вікторія вирішила залишитися у свої квартирі і починала пошуки роботи. Спочатку важко було знайти, щось за спеціальністю.Тому вона пішла працювати в готель адміністратором. Грошей в неї вистачало, щоб прожити але не більше. Я так чекав закінчення свого навчального року і здачу державних іспитів, щоб швидше переїхати до Віки і починати спільне щасливе життя.
Якось я приїхав до своєї дівчини в гості. Я зауважив що моя Вікторія якась не така. Стала якась холодна до мене якось відповідає мені дивно. Мене це ставило в складне становище. Але тут я чую від неї :
– Нам треба поговорити- сказала вона.
Я не можу від тебе ще так довго це приховувати. Я знайшла іншого. Пробач. В нас буде дитина.
Я не міг повірити власним вухам. Мені було дуже обідно таке чути. Я її так кохаю. Невже вона здатна на таке запитував себе я.
– Чому так?
Я ще довго сидів і мовчав. Але все ж зібрався з думками сів у автобус і поїхав до свого рідного міста.
Скоро іспити. З першого разу я не склав державний іспит. Напевно через те що був дуже засмучений через ситуацію, яка склалася з моєю дівчиною.
Але все ж я закінчив університет. Отримав диплом. Повернувся на постійне місце прожиття до свого рідного міста.
Тут знайшов роботу. Я закінчував економічний факультет. Пішов працювати в банк.
Нудні будні дім робота. Тому вирішив себе якось розважити. Поїхав у відпустку на море.
Там було дуже красиво море красивий готель прекрасне обслуговування.
Якось я лежав на пляжі відпочивав, тут чую жахливий крик: – Допоможіть! Я швидко зреагував. Виявляється тонула жінка. Я вмів дуже добре плавати адже в шкільні роки відвідував секцію плавання. Я її врятував. Вона вирішила мені якось віддячити і запросила на вечерю. Ми з нею розговорилися виявляється вона з мого рідного міста і додому з відпочинку ми мали повертатися в один день. Вона була дуже привітна щира. Сподобалася мені. Ми повернулися додому і я запропонував їй зустрітися. Ми довго гуляли містом багато розмовляли веселилися. Нам було добре.
Зараз ми вже живемо разом у нас з Іринкою двоє діток я щасливий, що доля мені подарувала таку людину і моїх прекрасних дітей.
