Такі ситуації завжди є на ігрових, добре облаштованих, майданчиках.
Це було довгий час на майданчику для дітей, в парку біля нашого дому. Раніше ця територія була дуже занедбана, але цієї весни, з допомогою міської влади, нам облаштували розкішний майданчик. Тут є все для дитячих розваг, нові гойдалки, тренажери, інтерактивні та інклюзивні ділянки.
Ми, місцеві мами, дуже охайно ставимося до такого важливого надбання.
Така краса почала приваблювати і інших мамаш. Все б нічого, але є неприємний момент.
Парк – це місце відпочинку для всіх, і ми не можемо заборонити тут відпочивати. Але сучасні молоді мамаши геть знахабніли. Лускають насіння, плюють шкаралупу долі, палять сигарки. Залишають після своїх дітей бруд. Погуляли, насмітили – розвернулися й пішли.
– Дівчата, приберіть сміття за собою! – зробив зауваження мій чоловік.
– Ми що тут двірники? – підвищила голос жінка з двійнятами.
– Майте совість! Ви забруднили пів майданчика, забирайте своє сміття з собою. Бо будемо скаржитися.
– Та пішов ти! Скаржся на здоров’я, – почала огризатися ще одна мадам з хлопчиком.
Стиснув зуби вони зібрали свої пляшки та недопалки, всі своїм виглядом показуючи, що вони нас зневажають.
Де виховання, культура відпочинку, чому вони навчать своїх дітей?