Бе3хатьки не такі вже й б1дні — у кожного був вибір

Можливо, я здамся вам досить груб0ю і черств0ю, але все ж така моя думка. У кожного з нас є вибір, і не варто говорити : „Ой, та в нього батьки багаті, ой, та її підтримали”. Це все лише чиясь заздр1сть. І ніяк інакше.

Звісно ж, легше тим, кого підтримують, хто має кошти, але у кожного був вибір — як йому жити. У світі немає нічого неможливого. І це реально — жити так, як того хочеш.

До чого ведеться розмова. Безхатьків я вважаю просто слабкими. Замість того, щоб жебракувати й пиячити, можна легко знайти роботу. Неважливо, яку — з чогось потрібно починати.

Все просто, і водночас складно. Безпритульні — також люди. Вони так само можуть досягнути чогось в житті, але вони обрали легший шлях — не напружуватись.

Ось нещодавно поцікавилась в одного безхатька, як він дійшов до такого життя. Він розповів, що був професором, мав хорошу роботу і квартиру, мав також дружину, але після того, як вона йому зрадила — почав пиячити. З цього і почалось падіння його життя — згодом звільнили з роботи, через те, що не мав коштів на алкоголь — почав продавати все з дому. Згодом продав і будинок. Всі гроші пропиячив, так він і залишився на вулиці.

І це був його вибір! Він міг би зібратись з думками та продовжити працювати, знайшов би нову дружину, але ж ні — він обрав шлях простіший — здатися.

Ось такий приклад. То чому тоді всі мають співчувати безхатькам, а ті вимолюють гроші? Це життя — якщо хочеш жити — працюй.

 

Оцініть статтю
Бе3хатьки не такі вже й б1дні — у кожного був вибір