На минулих вихідних Петро поїхав з родиною в торговий центр за покупками новорічних прикрас, “Епіцентр” був схожий на чарівну зимову казку, навіть консультанти снували величезним супермаркетом у новорічних шапочках Діда Мороза. Чоловік не особливо любив цієї метушні, а враховуючи купу робочих завдань у кінці року, то взагалі волів би лишитись в офісі і замовити все онлайн. Але сяючі очі і усмішка маленької дочки Мар’янки перекривали всі майбутні безсонні ночі, заради цього він готовий гуляти торговими центрами хоч без перерви всі вихідні. Як довго він чекав таких закупів з донькою…
В далекі студентські роки Петро зустрів кохану Анну, з першого погляду зрозумів, що будь-що він доб’ється уваги цієї прекрасної дівчини. Грошей у бідного студента не було, тож романтику створював за допомогою зірваних з інститутської клумби квітів та дешевих пончиків і гарячого чаю з термосу серед парку. Але Анна відповідала взаємністю небагатому хлопцю і щиро його покохала. Після закінчення інституту обоє багато і наполегливо працювали, через 2 роки Петро отримав посаду у міжнародній компанії, бо його помітив її провідний менеджер компанії, коли той виконував доручення від колишнього директора.
Рівень життя різко підріс, пізніше туди влаштував працювати і Анну, з якою вони ще на останньому курсі інституту одружились, і незабаром вони придбали свою квартиру. Здавалося б, саме час і діток народжувати, вони мріяли про трьох прекрасних малюків.
Перша вагітність і викидень на третьому місяці, після другої Анну забрали до лікарні і на п’ятому місяці зробили екстренно кесаревий розтин, дитя не вижило… Сесії у психологів, затяжна депресія, дороге лікування, закордонні клініки, церкви, вже навіть ворожки пішли у хід. Що лише не пробувала пара у відчаї з палаючим бажанням народити дитину. Та результат був один:
– Ви не завагітнієте більше і не зможете виносити дитину.
Після чотирьох років марних намагань, Анна змирилась і прийняла те, що їй ніколи не стати матір’ю. Вони вирішили присвятити життя собі, а пізніше, якщо наважаться, то всиновлять дитинку з притулку. Та поки ні Петро, ні Анна готові до такого не були, дуже вже боліло це питання.
Наближалась річниця весілля і Петро вигадав для дружини неймовірний сюрприз. Відправив їй повідомлення про робочу зустріч в аеропорту, а сам вирішив підкласти їх в сумку квитки на навколосвітню подорож, про яку Анна мріяла ще з дитинства. Чоловік підкупив охоронця аеропорту, щоб той перевірив речі жінки та сказав, що там є заборонені речі – сюрприз, який негайно треба використати. План був ідеальним, думав чоловік.
Та відкривши сумку дружини, Петро несподівано… заплакав! Там лежав тест, ніжно загорнутий у прозору плівку – 2 стрічки!!! Анна дізналась 2 дні тому і записалась на УЗД, не хотіла казати аж поки не підтвердиться. Подорож скасували, але радості було в мільйони разів більше, Петро зрозумів, що сюрприз дружини він “не переплюне” точно. Але він і не хотів…
