Марія була вродливою. В1йна забрала багато мужчин, але двоє їй освідчились

Молоді хлопці товаришували з самого дитинства. Сиділи на березі гірської річки та як завжди, про щось сперечались. Ігор та Сергій рідні брати, а Іван їм був як брат, хоч і не однієї крові. Його виховував дядько, матері не знав, а батько помер, як той був ще зовсім малий.

-”Давайте хто перший річку перепливе, той буде переможцем, і піде до неї на вечорниці. А інші відступлять, в брата, нареченої не забере ніхто.”

-”Чи ти певен, що він Марії сподобався?” – яро заявив Іван.

-”Тоді йдемо всі, бо так, ми ніколи нашу суперечку не вирішимо” – Сергій підійшов до води та вмив обличчя.

Марія, це була та загадкова дівчина з одного села, яку сподобали всі троє друзів. Хто знав, що смак на дівчат був однаковий. Хлопці ніколи не підставляли один оного, не йшли наперекір іншому, якщо справа стосувалась тієї милої дівчини. 

Вирішили вони йти на вечорниці всі разом, а Марія сама того не знаючи, з ким перша заговорить, той і буде далі залицятись.

Через декілька дні було якесь свято, ось вирішили хлопці піти до неї. Коли підійшли до хати, то назустріч їм вибіг молодший братик Марії, Олексій. Він покликав свою сестричку, та довго збиралась, але все ж вийшла. Вона незрозуміла що коїться, була розгублена та спантеличена.

-”Марійко, ми прийшли до тебе, щоб ти вибрала когось з нас собі за хлопця ”, – один з хлопців, взяв всю відповідальність тієї розмови на себе.

Дівчина переводила погляд з одного на другого, і не розуміла, що трапилось. Тільки вона хотіла мовити якесь слово, тут вибігла її тітка, і з горем на обличчі крикнула:

-”Війна, хлопці, війна почалась!”

На наступний день, дівчина вже проводжала трьох парубків на передову. Вона запевняла хлопців, що чекатиме їх з війни, і заохотила їх тим, що після того, як вони повернуться, дасть відповідь.

Йшла війна. Трьох найкращих друзів, розкидало кого куди. Між собою вони зв’язку не підтримували, але з Марією листувався кожен. Так вони й довідували один про одного. Знали в якій точці хто, чи живі, чи все в них добре. Марія нікого не обділяла, зі всіма листувалась однаково.Через певний період пішла медсестрою на фронт, війна забирала багато життів. 

Згодом, отримала листа про те, що один з хлопців загинув на фронті, це був Ігор. Сергій та Іван, довідались про свою втрату в листах які писали до дівчини. Через декілька років, коли війна була в розпалі, вона довідалась про ще одну втрату – Сергія. Через рік після жахливої звістки, вона перестала отримувати листи від Івана, його оголосили зниклим безвісти.

Марія, була дуже гарною, мала довгі русяві коси, вона була працьовитою та дуже доброю. Війна забрала багато мужчин, але двоє їй пропонували одружитись. Вона ж відмовляла. Все надіялась на диво. По завершенню війни, солдати почали повертатись до своїх домівок. В серпні вернувся Іван, якого вважали зниклим. Він відразу пішов до дівчини, а вона його чекала і дочекалась. Вони стояли один навпроти одного, в їхніх очах був сум і розпач. Вони знали, що тепер все буде по-іншому.

-”Ось, повернувся, як ти просила, але без своїх братів, війна, вирішила сама, хто з ким має бути” – мовив Іван.

-”Мого кохання виявилось замало, вберегти вас трьох. Я дякую, Богу, що повернув мені тебе” – зі слізьми на очах сказала Марія.

Міцно обійнявшись, вони заприсяглись, що любитимуть і оберігатимуть один одного допоки будуть живі. 

 

Оцініть статтю
Марія була вродливою. В1йна забрала багато мужчин, але двоє їй освідчились