Живу в селі, і як більшість, маю своє домашнє господарство. В мене двоє діток — Марічка вже навчається в інституті, а Михайлик ще ходить до восьмого класу. Своїх дітей я не змушую працювати, як мають час допомогти мені, то допоможуть. Донечка приїжджає до дому раз на тиждень, тому ми намагаємося в ці дні відпочити, адже вона бідна тільки навчається, окрім своїх книжок нічого не бачить, тому я її не прошу, аби вона допомагала попоратись. Син ходить на спортивний гурток після школи, мріє стати футболістом, ми ж з чоловіком його в цьому підтримуємо. Коханий працює у місцевого фермера, загалом живемо ми добре!
Якось зустріла свою подружку, з якою колись товаришували ще у школі. Ми давно не бачились, тому я запросила її посидіти в нас вдома, та із задоволенням погодилася. Наталя живе сама із десятирічним сином, чоловік її нещодавно помер…Мені було шкода…
Ми розговорились, і вона поділилася своїми методами виховання. Наталя, за її словами, виховує справжнього чоловіка. По дому вона майже нічого не робить, оскільки влаштувалась у школу вчителем, освіта в неї була. Її син ходить до школи та на два гуртки, і окрім всього цього ще й порає господарство. Раніше цим усім займався її чоловік, та тепер така важка доля лягла на плечі сина.
Подружка була шокована, коли дізналась, що діти не допомагають мені по дому…На її думку, вони повинні робити все, оскільки батькам потрібно допомагати. Я згодна з нею, проте змушувати дітей до роботи не буду. Якщо захочуть допомогти — самі допоможуть!
Коли я почула, скільки роботи виконує її син, то мені стало шкода цього хлопчика. Він ще зовсім маленький для такої важкої праці. Дитина Наталі доїть корів, годує свиней та курей, прибирає будинок та може приготувати їсти. А чим займається сама подружка?! Так, вона працює, але ж не весь день!
— Наталю, не ображайся, але мені здається, що це неправильно! Твій синочок втомлюється після школи, та ще й мусить стільки робити! — вирішила поділитись своєю думкою з однокласницею.
— І що? Згадай нас! Скільки ми тоді працювали, і нічого, живі й здорові! Батьків потрібно поважати, я не хочу, щоб той виріс тюхтієм, який нічого не вміє робити. Мій син буде справжнім чоловіком.
Але як Наталя не розуміє, що своєю строгістю і тим, що вона заставляє дитину так важко працювати, то сама ж робить з хлопчика тюхтія. Він і права не має сказати щось своїй матері. Така дитина згодом виростає закомплексованим дорослим, який не матиме своєї думки і всі будуть ним користуватися…
— А ти б передивилась виховання своїх дітей! Он твоя Марічка, 19 років, а вона їсти не може зварити! Соромно…
— Знаєш що, Наталю, не чіпай моєї дитини!
На такій неприємній ноті ми закінчили посиденьки. Однокласниця пішла від мене в поганому настрої…
