Маринка мені не сподобалась одразу, як тільки син привів її до мене знайомитись. Вона була худенька, як свічечка. Я спочатку подумала, що вона може захв0ріла, що така худа. Як взагалі вона має народити мені онуків?
Але зовнішність невістки то ще пів біди. Марина зовсім не вміє готувати! Я була шокована, як це дізналась. Як це дівчина не може нічого приготувати? В мене в голові тоді не вкладалося. Я синові одразу сказала, що жити вони разом не будуть — як з такою дружиною можна жити? Але син мене не слухався. Маринка чимось йому сподобалось, але чим, не розумію. Можливо, вона причарувала його? Бо інакших причин не може бути, дівка вона недолуга.
Та попри те що вона не вміє готувати, то вона навіть вчитись не хоче. Скільки разів я намагалась показати їй, як готувати синові улюблені страви — вона навідріз відмовлялась, такою виявилась впертою, що й ну…А син весь час мовчав, та ще й на мене кричав, щоб я у їхнє життя не лізла…
Як почала вона з сином жити окремо від мене, то я ще більше почала перейматись за нього. З такою дружиною тільки й голодним будеш, тому мусіла готувати та приносити їм. Але невістка запевняла мене, що син зовсім не голодує, вони замовляють їжу в магазинах.
Як це взагалі можливо? Там же одна хімія, не відомо, що вони туди взагалі поклали. А домашня ж їжа в рази краща за куплену. Ну нічого, я сподіваюсь, що мені все ж вдасться навчити невістку готувати.
