Ніколи не щастило із сусідами. Хотіли відпочити, а лише п0псували собі нерви

Чомусь ніколи не щастить із сусідами. Мені одній так? Три роки тому ми переїхали в будинок, до того жили на квартирі. Хто живе в багатоповерхівках знає, яка там атмосфера. Через погану шумоізоляцію нам було чути різні звуки, постійний грохіт і шум. Також була погана каналізація, ми кожен раз чули, як хтось спускав воду, і ходив по “своїх справах”. Одним словом — повний жах!

Тому з чоловіком ми вирішили переїхати в будиночок за містом, адже нещодавно ми стали батьками. Свіже повітря, природа, комфорт — все це потрібно дитині.

Як тільки почали облаштуватись, зрозуміли, що із сусідів у нас лише одна тітка Галя. Моєї радості тоді не було меж! Невже, за скільки років, я нарешті буду почувати себе спокійно, і не переживати за шум з боку сусідів.

Але як виявилось, не все так було добре. Тітка Галя з першого погляду здалась мені дуже приязною, але це лише з першого погляду… Вже пізніше я зрозуміла, що краще слухати шум каналізації, ніж надокучливі поради старої сусідки. Навіть моя свекруха, коли ми з чоловіком деякий час жили в неї, такого собі не дозволяла.

Найбільше мене дратувало, коли сусідка заглядала до нас на подвір’я. Що вона там хотіла побачити, я не знала, але кожного разу ловила її погляд. Тому ми вирішили поставити високий паркан, але сусідка виявилась не пальцем роблена, тому вона вилазила на стріху, і удавала, наче зайнята своїми справами, проте весь цей час контролювала наші рухи.

Якось я не втрималась, і вирішила сказати сусідці, що її поведінка мені вже надокучила, мені не подобається, коли лізуть не у свої справи! Скільки крику було в той вечір! З приязної сусідки вона перетворилась в злу стару, тут вона і показала свій справжній вигляд!

Коли до нас приїжджали друзі, сусідка весь час кричала, що ми їй заважаємо. Хоча яке вона мало право? Ми ж знаходились на своїй території, тому мали право робити те, що хочемо. До того ж ми не дуже галасували, адже в нас маленька дитина.

На рахунок дітей — сусідка їх не любила. Коли мій син разом зі своїми друзями бавився на вулиці, вона їх гонила, адже думала, що вони затопчуть її квіти, які росли біля її воріт. Також вона сварила дітей за те, що вони зірвали у неї дві ягідки черешень.

А нещодавно сталась ще одна сварка. Я вирішила ввімкнути музику в машині, поки фарбувала паркан, то сусідка вибігла із криками : “Виключи свою пapшиву музику! Занадто голосно!“. Тоді я знову не стрималась, чому я маю слухати її вказівкам?

Як ви вважаєте, що робити в такій ситуації? Моїх слів вона не розуміє, навіть слухати не хоче, можливо послухає правоохоронців?

 

Оцініть статтю
Ніколи не щастило із сусідами. Хотіли відпочити, а лише п0псували собі нерви