Вранці, коли я збиралась на пробіжку, почула стукіт у двері. Коли я підійшла то нікого не побачила, однак коли відчинила двері, була шокована. Таке я бачила у фільмах, в мене на порозі лежав згорток в якому було немовля. Я бігала поверхами, шукала горе-матір, чи горе-батька, але нікого вже не було. Я швидко підбігла до дитини, вона вже починала плакати, і раптом замітила листівку:
“Олеже, це наша дитина, потурбуйся про неї” – підпис, Олена.
Все б нічого, але мого чоловіка також звуть Олег. Я не розуміла, що відбувається, і що це за сюрпризу вигляді підкинутої дитини. Згодом, я зрозуміла, що мій чоловік мав коханку, ось це і було моїм поясненням всьому що трапилось. Я відразу, зателефонувала чоловіку, і веліла йому чимшвидше приїхати додому. Олег був вдома, вже через пів години. Він був приголомшений тим, що побачив. Ми одружені вже десять років, на жаль, у нас не може бути дітей. Ми вже зайнялися процесом всиновлення, однак, це все дуже довго затягується, це серйозний крок у нашому житті.
-”Анно, що це за дитина, невже, служба по всиновленню, вирішила не тягнути з процесом?” – радісно і в той же момент схвильовано запитав, чоловік.
-”Тут, Олена, вирішила зробити тобі сюрприз, ось знайомся, це твоя дочка” – рішуче відповіла дружина.
Вона дала листівку Олегу, однак, реакція була не очікуваною. Він відразу відмовився від версії своєї дружини, і погодився негайно зробити тест на батьківство, щоб доказати свою непричетність.
-”Якщо ти говориш правду, тоді нам потрібно зателефонувати в поліцію, а я вже погодилась тобі пробачити зраду, і виховувати дитину разом з тобою” – зі слізьми на очах сказала Анна.
-”Ми можемо цього не робити, у нас процес всиновлення, він затягнеться надовго, ми ще декілька років будемо без дитини. Нумо залишмо немовля”
Вони так і зробили.
Оскільки була записка з іменем Олега, його відразу признали батьком, а він нічого не заперечував.
Йшов час, ми виховували дівчинку, нашій радості не було меж.Рідну матір ніхто так і не зміг знайти, однак, щоб зробити всі необхідні документи, Олега змусили зробити тест ДНК. Ми почали відкрито панікувати, що знову залишимось без дитини.
Тест на батьківство був негативним. Ми розуміли, що ось-ось в нас заберуть дитя.
Одного вечора, у двері знову постукали, до нас прийшла дівчина, вона була зовсім юна й запитала де її дитина. Я швиденько запросила її до квартири. Розповіла про все, що з нами відбулось за той час, коли вона думала повертатись за своєю донькою чи ні. Дівчина перебила жінку, і сказала, що просто сплутала адресу, це дійсно дитина від Олега, але не цього.
Вона почала розповідати свою історію.
-”Я народила цю дитину від жонатого чоловіка, я йому не потрібна, але думала, що від дитини він не відмовиться. Вирішила лишити йому немовля. Я зовсім молода, а батьки не зрадіють, що в такому юному віці, а вже з дитиною на руках. Віддайте мені дочку, я віднесу її Олегу, якщо відмовиться буду ростити її одна.”
Моє хвилювання брало верх, я побачила промінь надії, я була певна, що дитина залишиться у нас з чоловіком.
-”Оленко, твоя дочка в нас, з нею все добре, адже ми так полюбили її за той час поки вона була поруч” – розповіла Анна.
Також розказала, про те, через що вони пройшли і про тест на батьківство також.
-”Навряд жонатий чоловік у якого вже є своя сім’я захоче виховувати твою дитину” – запевнила жінка.
-”Ми дуже полюбили цю дівчинку, можливо ти допоможеш нам, ми будемо раді її виховувати”
Дівчина погодила, хоча дуже хвилювала і плакала.
-”Але як? ” – запитала Олена.
Анна пояснила, що потрібен будь-який матеріал, який доведе батьківство донечки. Дівчина протягнула їй останню згаду про свого коханця, – капу, адже чоловік займався боксом.
Повторний тест ДНК, показав вже 99,9% позитивного результату. Молода дівчина, повністю відмовилась від дитини, все це ми завірили документально.
Тепер у нас повноцінна сім’я. Подарунок якого ми так довго чекали, принесли нам під двері. Ми віримо, що випадковості не випадкові.
