Ліза виросла у неповній сім’ї. Батько залишив їх з матір’ю та братом, коли дівчині виповнилося сім років. Вона росла покірною та слухняною, в усьому допомагала матері. Не було такої роботи, яку Ліза б відмовлялася виконувати. Вона ходила за покупками, забирала брата із садку, допомагала з приготуванням їжі та прибиранням квартири.
Коли Ліза виросла, вступила до медичного університету. Брат в той час завів сім’ю, де народилося троє синів. Мама допомагала з внуками, як лиш могла. Коли невістка вийшла на роботу, бабусі практично замінила внукам матір. Вона водила їх у садок, на гуртки, ходила на прогулянки, готувала сніданки, обіди та вечері для великої родини.
Ліза після завершення навчання, влаштувалася лікарем у приватну клініку. Робота приносила їй не лише задоволення, але й непогані доходи. Жінка допомагала матеріально своїй матері, а у вільний час сиділа з племінниками.
Проходили роки, мама Лізи важко захворіла. Тепер уже їй знадобився догляд. Ліза була дуже зайнята на роботі, вона важко і довго працювала, щоб виплатити кредит за квартиру та допомогти матері з ліками. Брат Лізи не виявляв особливого бажання допомагати, не пам’ятав того всього, що для нього і його сім’ї зробила мама.
Жінка з кожним днем згасала на очах, її здоров’я ставало гіршим. Тепер постало питання, хто доглядатиме матір. Ліза брала то вихідні, то лікарняні відпустки, для того, щоб сидіти біля мами. Дуже рідко навідувалися брат та невістка.
Одного разу Лізі треба було відлучитися на декілька днів, поїхати в інше місто для розв’язання робочих питань. Вона звернулася із проханням до брата, щоб він посидів з мамою, поки вона відлучиться. Проте у відповідь почула лише відмову. Брат посилався на те, що має багато роботи, а його жінка не дуже хоче сидіти з чужою їй людиною.
Лізі було неймовірно прикро та образливо. Як можна так поступати з мамою? Як можна взагалі називати чужою ту людину, яка у свій час повністю присвятила себе внукам і братовій сім’ї?
Ліза найняла людину, котра декілька днів була з її мамою, поки жінки не було в місті. Після цього випадку вона перестала спілкуватися з братом. Їй було просто неприємно не те що бачити, а й говорити про нього. Адже хіба можна так не поважати рідну матір?